Острів-око в Аргентині: плаває, обертається і досі дивує вчених

Ель-Охо — так називають цю аномалію. З висоти пташиного польоту острів разом із озером, що його оточує, справді нагадує людське око: темна кругла "зіниця" суші посеред води. Розташований він у заболоченій дельті Парани, за кілька десятків кілометрів від столиці Аргентини.

Уперше на нього звернув увагу аргентинський режисер Серхіо Нойспіллер, який у 2016 році переглядав супутникові знімки Google Earth у пошуках паранормальних явищ. Він і помітив незвичайне утворення, а згодом з'ясував: острів не стоїть на місці. Порівнявши знімки за різні роки, Нойспіллер виявив, що Ель-Охо плавно переміщується водоймою та обертається за годинниковою стрілкою.

Місцеві жителі, щоправда, знали про острів задовго до медійної популярності. Дехто навіть пов'язував його з давніми божествами. На супутникових знімках Ель-Охо можна простежити щонайменше з 2003 року, але коли саме він утворився — досі загадка.

Острів має близько 120 метрів у діаметрі й складається зі сплетених трави, очерету та рослинних решток. Це не звичайний шматок суші, а плавуча конструкція, яку тримає на поверхні органічний матеріал. Учені припускають, що течія, яка циркулює в озері, змушує острів обертатися. Під час руху він торкається берегів, руйнує рослинність і саме так, імовірно, "виточує" свої майже ідеальні круглі обриси.

Плавучі острови — не рідкість: подібні трапляються в Туреччині, Італії, Фінляндії, США, Конго та Замбії. Але Ель-Охо вирізняється надзвичайно твердою поверхнею. Через це виникали різні гіпотези: від схожості з обертовими крижаними дисками до природного колодязя, що рухає острів. Нойспіллер навіть звертався по допомогу до американського інженера Рікардо Петроні, але зібрати 50 тисяч доларів на експедицію не вдалося.

Тож таємниця Ель-Охо залишається нерозкритою. Невідомо навіть, які тварини живуть на острові. У дельті Парани водяться капібари, річкові видри, каймани та болотяні олені, тож цілком можливо, що круглий острів-мандрівник став домівкою для когось із них.