Останній султан Османської імперії: втеча на британському лінкорі

Жодної пишної церемонії не було. Колишній правитель разом із 10-річним сином Мехмедом Ертугрулом і кількома супутниками сів на британський військовий корабель HMS Malaya і за кілька годин залишив Стамбул назавжди. Місто, де його предки правили майже п'ять століть, він більше не побачив.

Цей ранок часто називають останньою сценою Османської імперії, хоча її політичний фінал розтягнувся не на один день. Трон Мехмеда VI уже скасували, а в Анкарі діяла інша влада, яка перемогла у боротьбі за майбутнє Туреччини.

Мехмед VI став султаном 4 липня 1918 року, коли Османська імперія програвала Першу світову війну. Невдовзі Стамбул опинився під контролем союзників, а його формальна окупація у 1920 році зробила іноземні війська частиною міського життя. Тим часом в Анкарі у квітні 1920 року почало працювати Велике національне зібрання Туреччини. Національний рух на чолі з Мустафою Кемалем не визнавав султанський уряд і виступав проти умов, які переможці готували для імперії.

Після перемоги над грецькою армією в Анатолії та Муданійського перемир'я у жовтні 1922 року Анкара стала переможцем. Остаточний удар по монархії прискорила майбутня мирна конференція в Лозанні, куди запросили представників і Стамбула, і Анкари. Щоб старий уряд не заявив про свої права, 1 листопада 1922 року Велике національне зібрання скасувало султанат.

Мехмед VI залишився без трону, але його присутність у Стамбулі була небезпечною. 16 листопада він звернувся до командувача британських окупаційних сил генерала Чарльза Гарінгтона, попросивши захисту і допомоги з виїздом. Наступного ранку він залишив палац Йилдиз. Частина палацового оточення дізналася про від'їзд султана вже після того, як він покинув місто.

Сам Мехмед VI не вважав свій від'їзд зреченням. Він наполягав, що залишив країну через загрозу життю, і порівнював це з хіджрою — вимушеним переселенням. Для прихильників нової влади це виглядало інакше: султан попросив захисту у держави-окупанта. 19 листопада 1922 року новим халіфом обрали Абдулмеджида II, двоюрідного брата Мехмеда VI, але султаном він не став. Халіфат ліквідували 3 березня 1924 року, а членів династії вислали з країни.

Мехмед VI після Мальти перебував у Хіджазі, а потім оселився в італійському Санремо. Там він помер 16 травня 1926 року, через три з половиною роки після втечі зі Стамбула. Туреччина на той момент уже була республікою з президентом Мустафою Кемалем.