Тривога в ТРЦ: чи зобов'язані платити за час евакуації

Коли лунає тривога, працівники торговельно-розважальних центрів залишають каси, зали та обладнання й ідуть в укриття. Якщо через це людина фізично не може виконувати свої обов'язки, роботодавець має оформити простій не з вини працівника. За законом, такий час оплачується.

За визначенням КЗпП, простій — це зупинення роботи через відсутність організаційних чи технічних умов, невідворотну силу або інші обставини. Якщо працівник не винен у тому, що магазин зачинили, він не має втрачати у зарплаті. Стаття 113 Кодексу законів про працю гарантує оплату простою у розмірі не менше двох третин тарифної ставки або посадового окладу. Більшу суму може передбачати колективний договір.

Але не кожна тривога означає простій. Якщо людина може продовжувати роботу дистанційно, наприклад, виконувати завдання з укриття через ноутбук, це вже звичайна робота, яка оплачується на загальних умовах. Продавець, який не має доступу до каси й товару, натомість не може працювати — і це підстава для простою.

Роботодавець не має права сказати: «Після тривоги залишишся довше і відпрацюєш». Години, оформлені як простій, уже мають правовий статус. Якщо ж після відновлення роботи працівника залучають до понаднормової роботи чи роботи у вихідний, це має відбуватися за правилами трудового законодавства, а не як безкоштовне погашення «боргу».

Експерти радять не покладатися на усні домовленості. Час зупинки роботи має бути належно оформлений розпорядчим документом і відображений в обліку робочого часу. Це захистить працівника і чітко визначить, скільки й за що йому мають заплатити.