ОГХК хоче залучити $70 млн від NEQSOL, але просить зняти експортні обмеження

Після приватизації у жовтні 2024 року Об'єднана гірничо-хімічна компанія вже вклала в операційні та капітальні інвестиції понад 2 млрд грн. Погоджений із наглядовою радою план на наступні два роки передбачає залучення ще близько $70 млн від NEQSOL Holding B.V. Утім, як кажуть у керівництві підприємства, виконати цей план вдасться лише за умови скасування експортного контролю на рутиловий та цирконовий концентрати. Саме на них припадає близько половини валової вартості продукції, і продавати їх за кордон у повному обсязі компанія зараз не може.

Певні зрушення вже є: цього року підприємство наростило виробництво — за перше півріччя 2026-го випустили понад 84% від усього обсягу продукції за 2025 рік. Вдалося повернути клієнтів у США, Мексиці та країнах Євросоюзу. Перший заступник генерального директора ОГХК і керівник напрямку зв'язків з інвесторами NEQSOL Holding Рішад Алієв каже, що через неможливість реалізувати продукцію компанія після приватизації недоотримала близько $35 млн валютних надходжень. "Ці гроші компанія могла заробити і інвестувати їх як у модернізацію виробництва, так і у збільшення обсягів виробництва", — зазначив він.

Від скасування обмежень залежить не лише поточний експорт. Як зауважив Алієв, це вплинуло б і на можливість участі NEQSOL Holding в аукціоні з продажу Демурінського гірничо-збагачувального комбінату на Дніпропетровщині, який Фонд держмайна призначив на 20 жовтня — остаточного рішення тут поки немає. Голова Фонду Дмитро Наталуха своєю чергою визнав, що нові форми контролю за продукцією після приватизації б'ють по інвестиційній привабливості підприємства, адже інвестор купував його на інших умовах. Фонд обіцяє разом із бізнесом і відповідальними органами шукати збалансоване рішення.

Додаються й логістичні клопоти з експортом продукції Вільногірського ГМК до США. Через обстріли та проблеми одеського напрямку компанія розглядає альтернативу — везти залізницею до Румунії чи Польщі й там вантажити на судна. Директор з операційної діяльності ОГХК Валерій Захаренко каже, що на такі перевезення йдуть мільйони доларів на рік. "Тому це велика проблема для нас. Збільшення собівартості перевезення одної тони продукції, наприклад, в два рази, зменшує нашу маржинальність до нуля", — пояснив він. Серед інших чинників тиску — нестача працівників, близькість до лінії фронту та вартість електроенергії.

Попри складнощі, у компанії є план на перспективу. СЕО ОГХК Дімітрі Каландадзе каже, що спершу треба стабілізувати виробництво й вийти на планові потужності, провести модернізацію, а далі перейти від експорту сировини до глибшої переробки та створення в Україні продукції з більшою доданою вартістю. Невдовзі підприємство планує почати видобуток на Юрській ділянці "ІІ черги" на Житомирщині — на "І черзі" там уже працюють три кар'єри. Серед перспективних напрямів розглядають і Букінську ділянку.

Фінансові підсумки поки невтішні: за січень-червень 2026 року чистий збиток ОГХК зріс у 2,5 раза проти минулого року — до 745,4 млн грн, хоч виручка й піднялася на 34,8%, до 1 млрд 117,1 млн грн. За 2025 рік збиток становив 2 млрд 118,2 млн грн проти прибутку 17,1 млн грн роком раніше, а виручка впала на 47% — до 1 млрд 510,8 млн грн. Алієв пояснює це значною мірою переходом на міжнародні засади фінансового обліку та списанням пасивів, які були на рахунках компанії.