Мінімалку рахуватимуть інакше: що готує новий Трудовий кодекс

Зараз розмір мінімалки прописують у законі про Держбюджет, і він не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатних. У проєкті пропонують інший підхід: мінімальну зарплату визначатимуть як відсоток від середньомісячного заробітку в країні за видами економічної діяльності. Базою буде показник на 1 січня попереднього року, а сам відсоток встановлюватиме уряд. Статус державної соціальної гарантії за мінімалкою зберігається, але як базову величину для посадових окладів її використовувати перестануть.

Якщо людина не відпрацювала повну місячну чи годинну норму, зарплата й надалі може бути меншою за мінімальну — її нарахують пропорційно до фактично виконаної роботи. А от перелік виплат, які не враховуватимуть при забезпеченні гарантованого мінімуму, суттєво розширять. До нього хочуть додати оплату за роботу вночі та понаднормово, у вихідні й свята, доплати за шкідливі умови, компенсацію за роз'їзний характер роботи, премії до знаменних дат, індексацію, доплати за суміщення посад і компенсацію за затримку нарахувань.

Систему оплати праці хочуть зробити жорсткіше прив'язаною до складності завдань, кваліфікації працівника та профільних стандартів. Фіксувати її пропонують у колективному договорі, а якщо його немає — у локальному документі роботодавця після консультацій із трудовим колективом. Окремо йдеться про недопущення дискримінації: чоловіки й жінки мають отримувати рівну оплату за однакову за цінністю роботу з урахуванням кваліфікації, обов'язків і рівня відповідальності.

Працівник при кожному нарахуванні бачитиме більше деталей: загальну суму з розбивкою за видами виплат, підстави для утримань, суму до виплати, розмір індексації та сплачених податків. Зарплату пропонують виплачувати першочергово з коштів, що надходять на підприємство. Якщо є борг перед працівниками, інші бюджетні платежі, крім єдиного соціального внеску, здійснювати заборонять. А при затримці виплат понад 30 днів роботодавець муситиме повідомити орган нагляду за трудовим законодавством.

Незмінними залишаються періодичність виплат — щонайменше двічі на місяць із проміжком до 16 днів — та вимога перерахувати кошти не пізніше семи днів після завершення періоду, за який нараховано зарплату. Аванс за першу половину місяця визначатиме колективний договір або локальний акт, але він не може бути меншим за оплату реально відпрацьованого часу. Змінити систему, форму чи розмір оплати без згоди працівника стане важче — за загальним правилом знадобиться погодження, а на випадок відмови діятиме окрема процедура.

В Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради зауважують, що після ухвалення Кодексу роботодавцям доведеться переглянути систему оплати праці, колективні угоди, штатні розписи та порядок повідомлення працівників про нарахування. Наразі це лише проєкт, тож фінальні норми ще можуть змінитися.