Латвія пояснила, чому не заблокувала санкційне рішення ЄС щодо Усманова і Фрідмана

Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс після закритого засідання уряду розповів, що перед країною стояв непростий вибір. За його словами, йшлося не про вибір між добрим і поганим рішенням, а між поганим і значно гіршим.

«Це був вибір не між хорошим і поганим рішенням, а між поганим і значно гіршим — можливість обирати між зміною статусу двох осіб і майбутнім усього санкційного режиму, який стосується близько 3000 осіб та організацій, пов'язаних із російською агресією», — заявив Кулбергс.

За його словами, Латвія була єдиною країною ЄС, яка до останнього виступала проти політично мотивованого виключення окремих осіб зі списку. Зрештою Рига вирішила утриматися під час процедури ухвалення рішення Радою ЄС, зберігши свою політичну незгоду з виключенням Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана.

Компроміс, утім, змінив сам механізм продовження індивідуальних санкцій. Обмеження щодо майже 3000 осіб та організацій продовжили одразу на 36 місяців, тоді як раніше країнам ЄС доводилося одностайно поновлювати їх кожні пів року. У латвійському уряді вважають, що це дозволить наступні три роки уникати ситуації, коли майбутнє всього санкційного режиму щоразу стає предметом політичного тиску та торгу.

«Російська агресія проти України не послабилася, тому санкції проти агресора потрібно посилювати, а не послаблювати», — наголосив Кулбергс.

Водночас Рига не відмовляється від спроб зберегти обмеження безпосередньо проти Усманова та Фрідмана. Кабмін уже доручив Міністерству закордонних справ негайно підготувати пропозиції, юридичне обґрунтування та необхідні законодавчі зміни для запровадження національних санкцій Латвії проти обох бізнесменів. Влада також планує використати доступні правові механізми, щоб не допустити розморожування їхніх коштів та інших економічних ресурсів у країні.

Кулбергс повідомив, що обговорив рішення Риги з президентом України Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром України. За його словами, українська сторона подякувала Латвії за принципову позицію та висловила розуміння необхідності зберегти єдиний санкційний режим ЄС.

Однією з головних суперечностей стала вимога виключити зі списку Алішера Усманова, на чому наполягала Франція, пояснюючи це міркуваннями «національної безпеки». За даними західних ЗМІ, питання Усманова могло бути пов'язане з відносинами Франції та Азербайджану й долею французьких громадян, які перебувають під вартою в цій країні. Баку визнавав, що підтримував скасування санкцій проти Усманова, однак заперечував будь-який тиск. Окремо обговорювалося й виключення зі списку Міхаіла Фрідмана.