Трамп, Данія та Гренландія підписали безпекову угоду: острів не продали, але США закріпилися

Дональд Трамп, прем'єрка Данії Метте Фредеріксен і прем'єр Гренландії Йєнс-Фредерік Нільсен поставили підписи під документом, який відкриває США шлях до ширшої військової присутності на острові. Сталося це під час візиту американського президента на Генеральну Асамблею ООН у Нью-Йорку.

Про передачу Гренландії під американський суверенітет, чого Трамп домагався раніше, в угоді не йдеться. Посилений військовий варіант з'явився саме тому, що керівництво острова виступило проти повного переходу території під контроль Штатів. Свої претензії Трамп обґрунтовував зростанням активності Росії та Китаю в Арктиці.

Перед церемонією підписання, виступаючи перед світовими лідерами, Трамп заявив, що угода дає США «постійний контроль над безпекою та всіма іншими потребами на цій території». За його словами, «жодному супротивнику США більше ніколи не дозволять створити військову присутність у Гренландії чи здійснювати там чутливі інвестиції без нашого прямого письмового дозволу». Сам документ він назвав «грандіозним» для Європи та США.

Фредеріксен описала угоду як таку, що «може тривати вічно», наголосивши на ролі НАТО та праві Гренландії на самовизначення. «США — союзник, на якого ми завжди могли покластися. Сьогодні ми підписуємо ще більшу й кращу угоду. Ми зміцнюємо нашу спільну безпеку, посилюємо стримування, показуємо супротивникам, хто ми є — і робимо це разом», — сказала вона. За її словами, документ унеможливить отримання контролю чи значного впливу на острові з боку «супротивників» і означає більше союзників в Арктиці.

Нільсен запевнив, що в угоді врахували інтереси мешканців Гренландії — їхні права, засоби до існування та розвиток території, що було головним пріоритетом на переговорах. Він визнав, що безпекова ситуація в Арктиці змінюється, і острів бачить загрози, на які вказував Трамп. «Ця угода має розвіяти будь-які сумніви — сьогодні і в майбутньому — щодо того, на чиєму боці лояльність Гренландії. Наша відданість цьому альянсу та безпеці, яку ми будували разом, не піддається сумніву. Ми були, є і залишатимемося надійним другом Сполучених Штатів і частиною Західного альянсу», — заявив прем'єр острова.

Історія питання тягнеться ще з першого терміну Трампа (2017−2021), коли він говорив про готовність купити острів у Данії й навіть пропонував 600 мільйонів доларів щороку за довічне користування територією. 7 січня 2025 року він не виключав військового чи економічного тиску заради контролю над Гренландією та Панамським каналом, називаючи приєднання острова неминучим, а вже 21 січня на форумі в Давосі запевнив, що сили застосовувати не буде. Територіальні амбіції Трампа стосувалися й Канади: у лютому 2025-го він заявив, що багато канадців нібито хотіли б бачити країну 51-м штатом.