Ціни в магазинах: куди скаржитися, якщо націнка завищена

Якщо цінник на полиці викликає подив, це ще не привід мовчки платити. В Україні є кілька інстанцій, які приймають скарги на завищені ціни на продукти.
Про механізм розповіла адвокатка, керівниця юридичної компанії Prima Leader Group Діна Дрижакова. За її словами, перша адреса — Держпродспоживслужба: звернення можна подати онлайн через офіційний сайт відомства або надіслати на пошту [email protected]. Працюють також гарячі лінії та чат-боти служби, зокрема в телеграмі. Скаргу приймають як центральний апарат, так і територіальні управління в областях.
Ще один варіант — місцева влада. Міські, селищні та сільські ради мають повноваження контролювати дотримання цін на товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, тож посадовцям теж можна залишити звернення.
У деяких випадках у пригоді стане Державна податкова служба. Вона може відреагувати, якщо магазин не видає чек, занижує реальну вартість у документах або має порушення у фінансовій звітності. У скарзі варто вказати назву й точну адресу торгового закладу, а також додати докази — фіскальний чек і фото цінника на полиці. Без чека довести, що товар придбано саме в цьому магазині, неможливо.
Вільне формування цін, на яке впливають попит, пропозиція, логістика та сезонність, стосується більшості продуктів. Але є перелік соціально значущих товарів, на які діє обмеження торговельної надбавки — зазвичай не більше 10%. Це, зокрема, житньо-пшеничний хліб і батон, пшеничне борошно вищого та першого ґатунку, вітчизняні макарони з пшениці, пастеризоване молоко жирністю до 2,5% у плівці, масло до 72,5%, яйця категорії С1, тушки курчат-бройлерів і рафінована соняшникова олія. Перелік затверджено постановами Кабміну, зокрема №341 та змінами до неї на період воєнного стану, і уряд може його коригувати залежно від економічної ситуації.
На делікатеси, алкоголь, імпортні сири, несезонні чи тепличні овочі державне регулювання не поширюється — націнку там магазини встановлюють самі.
Тим часом через російські удари по бізнесу та логістиці деякі мережі вже вводили ліміти на купівлю окремих продуктів: цукру, олії, круп, борошна, макаронів, солі, консервів та яєць. «Ашан» дозволяв брати до 6 штук або 6 кілограмів товару та до 6 десятків яєць, схожі обмеження діяли і в «АТБ». Втім, міністр аграрної політики Тарас Висоцький дефіциту базових продуктів не прогнозує. А в проєкті держбюджету на 2027 рік на підтримку бізнесу, який втрачає продукцію через атаки, передбачили 57 млрд гривень — на компенсації та страхування таких ризиків.
Читайте також
Ще в розділі «Економіка»
- Нова пошта подовжує роботу відділень в обласних центрах
- Болгарія готова збільшити транзит газу в Україну: новий посол про плани
- Бронювання працівників: що зміниться для бізнесу з 1 вересня
- Доплати до Дня Незалежності: скільки грошей і кому виплатять у серпні
- Миколаїв готується до зими: місто отримає 24 трансформатори на 30 млн грн





