Після втечі Кравченка: хто з прокурорів наважиться підписати підозри НАБУ і САП

Автор тексту ставить одне конкретне питання: хто з прокурорів наважиться відкрито піти проти НАБУ та САП, коли їхній керівник подав заяву про відставку й виїхав з країни на службовому авто.

Якщо інформація про фактичний виїзд генерального прокурора підтвердиться — а автор припускає, що це станеться скоро, — тоді постає наступне питання: хто саме з представників Офісу Генерального прокурора візьметься далі реалізовувати історію з підозрами керівникам НАБУ та САП.

Підписати документ можна навіть перед відрядженням, зазначає автор. Але хтось мусить вручати підозри, ухвалювати процесуальні рішення, підтримувати позицію обвинувачення та зрештою відстоювати всю конструкцію в суді. Хто саме це буде?

Кожен прокурор добре усвідомлює персональну відповідальність за власні процесуальні рішення. Якщо справа згодом розвалиться через брак доказів або через порушення процедури, відповідати за конкретні дії доведеться конкретним людям. Тому цікаво побачити, скільки знайдеться охочих поставити під цим своє ім'я.

Автор згадує зовсім іншу політичну культуру часів протистояння Ющенка та Януковича, коли точилася боротьба навколо Генеральної прокуратури. Тоді політичні керівники самі приходили на місце подій, особисто очолювали своїх прихильників і брали на себе політичну відповідальність. Підлеглі бачили перед собою керівників і діяли відповідно. Нині ситуація виглядає принципово інакше.

Генпрокурор не лише не очолив цю боротьбу, а й утік. Тож якщо ніхто не наважиться це зробити, вся гучна історія дуже швидко почне виглядати не як правосуддя, а як димова завіса, що прикривала втечу Кравченка.