Переселенці, ветерани, молодь: що хвилює Сокальську громаду

ГО «Карітас-Сокаль» уже 27 років формує соціальну політику в громаді. Тепер її представниця Мар’яна Яремчук увійшла до робочої групи проєкту «Залучення громадян до справедливої трансформації вугільних регіонів Львівщини». У розмові вона окреслила три головні болі Сокальщини: переселенці, ветерани та відтік молоді.

Від початку повномасштабної війни через громаду пройшли близько 7 тисяч ВПО. Зараз залишається понад 2 тисячі, і приблизно половина з них, за оцінкою Яремчук, уже не повернеться додому. «Переселенцям потрібні не тимчасові прихистки, а значно ширші умови для інтеграції — соціальне житло, робочі місця», — наголошує вона. Державна програма «Будиночок у селі» не рятує: 500 тисяч гривень не вистачає на купівлю хати в місцевих селах, де ціни вищі, ніж у сусідніх районах.

Інша велика категорія — родини загиблих, зниклих безвісти та ветерани. «Ветеран, який повернувся без ноги чи без руки, не поїде працювати у велике місто, заробляти йому треба тут», — каже Яремчук. У громаді вже є Центр життєстійкості та фахівці супроводу ветеранів, але цього недостатньо. Потрібні навчальні програми та спрощені механізми працевлаштування.

Третя проблема — молодь. У Сокалі немає жодного вишу, лише один коледж. «Дитина після школи їде до Львова і не повертається», — констатує депутатка. Її ідея — розвинути інфраструктуру біля великої митниці в Угринові: логістичний центр чи хаб. Це дало б робочі місця, податки й стримало відтік людей. «Якби прикордонний рух розвивався активніше, це дало б громаді додатковий поштовх», — додає вона.

Нагадаємо, проєкт об’єднав сім громад Львівщини: Белзьку, Великомостівську, Добротвірську, Лопатинську, Радехівську, Сокальську та Шептицьку. Його реалізує ГО «Європейський діалог» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та німецької GIZ. Наступний крок — розробка Стратегії розвитку громади на 2028–2034 роки.