Кандидат від України до МКС провалив мовний тест: що пішло не так

5 серпня Дорадчий комітет з номінування суддів МКС оприлюднив висновок щодо кандидата від України Лева Кишакевича. Експерти визнали його 30-річний досвід судді та прокурора, однак під час співбесіди мовний бар'єр завадив оцінити його фахово. Це рішення суттєво знижує шанси українця на посаду, хоча повністю їх не знімає.

Історія має дивний присмак. 8 квітня Офіс Президента повідомляв про "високий рівень володіння" Кишакевичем робочими мовами Суду. Відповідальність за перевірку мовних навичок Указ № 206/2026 поклав на МЗС, і 20 березня Центр мовної підготовки Дипломатичної академії провів відповідний тест. Але комітет МКС, який вимагає "відмінного знання" мов, оцінив рівень інакше, ніж українське відомство.

Римський статут Україна ратифікувала ще 2024 року, але про конкурс згадали лише на початку 2026-го. Після визначення кандидата в квітні МЗС мало активно готувати його до співбесіди та вести комунікацію з Асамблеєю. Схоже, цього не сталося: Кишакевич фактично лишився сам.

Замінити його вже не можна — номінації закрилися 10 травня. Хоча оцінки комітету рекомендаційні, Незалежний експертний огляд радить державам не голосувати всупереч їм. До того ж у жовтні-листопаді Бюро Асамблеї проведе публічні круглі столи з кандидатами, і відео побачать представники всіх 125 держав-учасниць. Тож Україні доведеться або знімати кандидатуру з поясненнями, або розбиратися, чому процес провалився.

Ця ситуація — не лише про одну людину. Вона оголює системну проблему: за помилки у підготовці міжнародних конкурсів ніхто не несе персональної відповідальності. А попереду — номінації до Міжнародного суду ООН, Спеціального трибуналу та інших органів. І поки це не зміниться, історія повторюватиметься, а ціну платитимуть громадяни, які чекають на справедливість за воєнні злочини.