«Центральна нервова система» російської армії: у Нью-Йорку судяться з Ubiquiti через дрони

Позов надійшов у серпні 2026 року до Федерального окружного суду Південного округу Нью-Йорка. Справа має назву Kovalenko et al. v. Ubiquiti, Inc., номер 1:26-cv-06838. Позивачі — українські цивільні, які зазнали поранень від російських атак дронами, а також члени сімей загиблих. Інтереси постраждалих представляє американська юридична фірма DiCello Levitt.

За версією позивачів, далекобійні бездротові радіомости Ubiquiti та технологія airMAX перетворилися на «центральну нервову систему» російської армії. Вони об'єднують в одну мережу операторів дронів, відеопотоки з розвідувальних БПЛА, канали зв'язку з командирами та ударними підрозділами. Такі мости працюють на відстані до приблизно 100 км. Ubiquiti зареєстрована у Делавері, але її головний офіс — у Нью-Йорку; за даними самої компанії, її пристрої постачалися більш ніж у 200 країн і територій, а сукупні поставки сягнули близько 85 млн одиниць.

У позові йдеться, що після американських експортних обмежень поставки до Росії мали припинитися, натомість експорт продукції Ubiquiti до РФ зріс більш ніж на 60%. З березня по жовтень 2022 року компанія постачала комунікаційне обладнання напряму російським дистриб'юторам, а згодом — через Туреччину, Чехію та Казахстан. Йдеться про понад 100 тис. пристроїв. Десятки тисяч заборонених пристроїв з'єднувалися із серверами Ubiquiti по оновлення програмного забезпечення — тобто, на думку позивачів, компанія не могла не знати, де саме використовують її техніку.

Один із ініціаторів справи, професор права Джорджтаунського університету й партнер DiCello Levitt Скотт Гілмор, розповів, що поштовхом стало журналістське розслідування Hunterbrook Media у січні. «Що мала зробити Ubiquiti? Переконатися, що дистриб'ютори більше не відправляють їхні пристрої до Росії. Вони цього не зробили», — каже він. За його словами, компанія могла розірвати відносини з дистриб'юторами, які обходили санкції, і технічно мала змогу запровадити kill switch або whitelist у прошивці, аби відключати пристрої — так, як це зробила SpaceX зі Starlink у лютому 2026 року.

Гілмор наводить і інші приклади: справу проти BNP Paribas через порушення санкцій щодо Судану, яку виграли у жовтні 2025-го, та позови до Apple через AirTag, які використовували для стеження. «Існують приклади, коли компанії притягують до відповідальності за те, що вони надають ресурси іноземним урядам, іноземним збройним формуванням або іноземним терористичним організаціям», — підсумовує юрист.

Найближчим часом відповідач має подати свою позицію у справі. Протягом наступного року стане зрозуміло, чи дозволить суд продовжити розгляд; далі — роки на збір доказів і свідчень. Якщо справа дійде до присяжних у Нью-Йорку, йтиметься або про компенсацію постраждалим, або про мирову угоду. Серед інших вимог — щоб Ubiquiti припинила співпрацю з дистриб'юторами, через яких її техніка потрапляє до РФ, і дистанційно вимкнула антени радіомостів.