5300 проти 147: як Міноборони РФ намалювало собі перемогу, а ISW порахувало реальність

19 вересня Міноборони РФ оголосило про нібито взяття під контроль понад 5300 кв. км української території та більш ніж 220 населених пунктів з початку 2026 року. У звіті Інституту вивчення війни (ISW) ці дані названо черговою хвилею психологічного тиску, мета якої — переконати Україну й Захід у «неминучості» перемоги Росії та підштовхнути Київ до капітуляції.

Реальні масштаби просування окупантів, за підрахунками аналітиків, у рази скромніші: 147,7 кв. км і 40 населених пунктів. А з урахуванням опору ЗСУ чистий баланс для росіян узагалі виходить від’ємним — мінус 20 населених пунктів. Навіть якщо додати сірі зони, куди ворог лише вклинився без закріплення, площа сягає щонайбільше 718,8 кв. км, що далеко від кремлівських заяв.

Українські військові, навпаки, від початку року деокупували щонайменше 972,56 кв. км і повернули під контроль 60 населених пунктів.

Експерти ISW звертають увагу, що сплеск фейкових звітів збігся з виборами до Держдуми РФ та відкриттям Генасамблеї ООН у Нью-Йорку — саме тоді, коли увага світових лідерів і медіа прикута до міжнародного порядку денного. Крім зовнішньої маніпуляції, причиною викривленої статистики називають укорінену культуру «викривлення звітності» в самій російській армії, де нижчі ланки систематично доповідають командуванню про вигадані успіхи.

За оцінками аналітиків, ініціатива на полі бою належить ЗСУ ще з кінця 2025 року. Просування окупантів фактично зупинилося з березня 2026-го, тоді як українські захисники провели серію успішних контратак на Куп'янському, Олександрівському та Лиманському напрямках.

Окремо Третій армійський корпус повідомив про успішну операцію на півночі Донеччини, внаслідок якої російський підрозділ безпілотних систем «Рубікон» зазнав суттєвих втрат. За даними українських військових, удари по логістиці, складах і позиціях операторів БПЛА змусили противника знизити активність на цьому напрямку. У корпусі стверджують, що після серії атак російські військові почали залишати позиції, кидаючи техніку та майно, а командування РФ вирішило відвести залишки підрозділу з Лимансько-Борівського напрямку та перекинути їх в інший район фронту.