К КраїнаНовини України щогодини

Індивідуальні теплопункти в Дніпрі: як ОСББ платять за тепло менше

·1344 слівредакція
Індивідуальні теплопункти в Дніпрі: як ОСББ платять за тепло менше

У дніпровських багатоповерхівках дедалі частіше з'являються індивідуальні теплові пункти — обладнання, яке саме вирішує, скільки тепла подати в будинок. Мешканці вже бачать результат у платіжках.

Індивідуальний тепловий пункт — це автоматизований комплекс у підвалі чи технічному приміщенні, який розподіляє тепло й гарячу воду від міської котельні або ТЕЦ. Головна його особливість — датчик зчитує температуру на вулиці й передає дані комп'ютеру, який керує опаленням: похолодало — теплоносій гарячіший, потеплішало — подача зменшується. Руками нічого крутити не треба.

У Дніпрі такі пункти вже працюють у 25 будинках ОСББ та ЖБК. Одним із перших став будинок на вулиці Яскравій, 19 — у 2024 році там стартував масштабний проєкт термомодернізації за кошти Євросоюзу, державного бюджету, міста та самих мешканців.

В ОСББ «Парусний, 10» готуються до третього опалювального сезону з новою системою. Голова ОСББ Тетяна Соковська каже, що мешканці вже побачили різницю: «Раніше за опалення трикімнатної квартири площею близько 70 квадратних метрів у найхолодший період доводилося платити приблизно 1500–1600 гривень. Після впровадження нової системи суми знизилися до 1100–1200 гривень».

У 12-поверхівці ОСББ «Шелгунова, 10» запуск дався не одразу: документи подали ще 2021 року, але через війну проєкт поставили на паузу й відновили лише 2025-го. «Тоді через блекаути не змогли повноцінно запустити насоси. Цього року змонтували сонячні панелі, і тепер система повністю готова до роботи в опалювальному сезоні 2026–2027 років», — розповідає голова правління ОСББ Валентина Хорошко. За її словами, для висотки теплопункт не розкіш, а необхідність: тиск теплоносія тут такий самий, як у дев'ятиповерхівок, а вода має піднятися на 12-й поверх і повернутися назад.

Владислав Макарець із департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міськради пояснює, що ефект залежить від стану будинку: найкраще ІТП працює разом з утепленням. За його оцінкою, економія порівняно з будинком без такого обладнання може сягати 80–100 тисяч гривень за сезон, а окупність — 3–4 опалювальні сезони. Економічний експерт Михайло Крапивко додає, що автоматизований ІТП дає в середньому 10–30% зниження споживання тепла, а з резервним живленням — і більше.

Встановлення потребує підготовки: спершу ОСББ звертається до теплопостачальної організації по техумови, далі розробляє проєктно-кошторисну документацію й обирає програму фінансування. За «Енергодімом» при встановленні лише ІТП ОСББ платить 20%, місто — 20%, решта 60% — за фондом енергоефективності; за міською програмою співфінансування 75% витрат бере на себе місто. Готового рішення «для всіх» немає: потужність насосів і кількість пунктів підбирають під конкретний будинок — буває, що на 12 під'їздів їх потрібно шість.

Читайте також