Харчі на межі терміну: чому фудбанкінг в Україні працює нерівномірно

В Україні вже понад десять років діє мережа фудбанкінгу — продукти, які ось-ось втратять придатність, передають нужденним. Проте розподіл благодійної їжі часто виглядає нерівномірним, і це викликає питання у людей.

Генеральна менеджерка FoodBank Україна Юлія Лемберг пояснює: асиметрія виникає через логістику. Наприклад, організація, яка допомагає багатодітним родинам, може мати більше можливостей забрати продукти, ніж та, що опікується переселенцями. «Продукти будуть розподілені між тими, хто їх зараз може прийняти. На жаль, є така асиметрія — ми намагаємося її враховувати, — тому що це продукти з коротким терміном», — каже Лемберг.

Минулої весни Міністерство економіки анонсувало запуск системи фудбанкінгу, що спричинило сплеск звернень від соціально незахищених українців. Але кількість продуктів, які надходять на благодійність, не зросла. «Коли з’явилися перші новини, з’явилося дуже багато запитів від населення. На жаль, нам не надходить стільки ж пропозицій забрати продукцію. Зараз продуктів стає дедалі менше, а запитів — дедалі більше», — констатує Лемберг.

Влада планує зобов’язати торговельні мережі віддавати харчі до банків продовольства замість утилізації. Йдеться про супермаркети площею від 400 квадратних метрів. Також має змінитися маркування: виробники вказуватимуть два терміни — Best Before («Краще спожити до») та Use By («Кінцева дата споживання», після якої продукт лише утилізують).

Примусовий підхід може наразитися на супротив: у Чехії великі мережі вже оскаржували подібні нововведення в судах.