Енергетичні соти: як локальні енерговузли рятують критичну інфраструктуру

Коли центральна мережа пошкоджена, критична інфраструктура може продовжувати працювати завдяки концепції "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів, що об'єднують кілька видів генерації та установки збереження енергії. Таку думку висловила директорка RSE Group Ukraine Ганна Позднякова.

За її словами, технічно це означає, що різні енергетичні рішення мають проєктуватися не окремо, а як єдиний комплекс. Наприклад, локальний енерговузол може поєднувати когенерацію як базове джерело електроенергії й тепла, BESS для накопичення та балансування, теплові насоси для ефективного теплопостачання, чилери для охолодження, а також мобільну або дизельну генерацію як аварійний резерв.

Над усім цим має працювати система автоматичного управління, яка визначає, які джерела залучити в конкретний момент, які навантаження є критичними і де енергію можна заощадити. Якщо такий комплекс правильно спроєктований — із відповідним захистом, автоматикою, комутацією та джерелами, здатними підтримувати локальну мережу, — то об'єкт може перейти в острівний режим.

"Простими словами: у разі аварії він від'єднується від пошкодженої зовнішньої мережі та продовжує локально забезпечувати електроенергією і теплом критично важливі процеси", — пояснила Позднякова.

Вона наголосила, що це не означає стовідсоткової енергетичної незалежності за будь-яких обставин, і не кожному підприємству або громаді це потрібно. Але такий підхід дозволяє зробити так, щоб зовнішня аварія не означала автоматичну зупинку всього об'єкта.