Економіка зросла на зовнішній допомозі, але нової кризи не витримає — аналітик

Такий висновок робить економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ. На його думку, опора на зовнішні гроші, сектор послуг і сировину дала змогу країні вистояти у 2023 році та зростати темпами 2–3% у 2024–2025 роках. Але економіка «не перейшла у стан структурної перебудови й вироблення резистентності до токсичних викликів війни».

Причина, за словами Куща, — брак внутрішніх кредитних ресурсів. Аналітик пов'язує це з наджорсткою політикою НБУ, яка, як він вважає, створила тепличні умови для групи банківського лобі.

«Економіка, яка не адаптувалася до умов війни і просто “купила” собі кілька років умовно сталого розвитку за рахунок зовнішньої допомоги, приречена на постійне занурення в крижану купіль структурної кризи щоразу, як змінюються базові умови зовнішнього фінансування чи режим фізичних руйнувань під час війни», — підкреслює Кущ.

Нинішню кризу він називає невиконаним «домашнім завданням» попередніх урядів — Дениса Шмигаля та Юлії Свириденко. Наслідки вже видно: на початку 2026 року динаміка ВВП уперше з I кварталу 2023 року стала від'ємною. Влітку умови роботи підприємств знову погіршилися — удари по виробничій, складській, поштовій і транспортній інфраструктурі порушили частину ланцюгів постачання, а обмеження роботи чорноморських портів на невизначений термін звузило можливості продавати продукцію за кордон.

Найгостріше криза проявляється у промисловості на тлі засилля імпорту. За перші сім місяців 2026 року обсяг виробництва промислової продукції скоротився на 0,3% проти аналогічного періоду минулого року.

Кущ звертає увагу й на проєкт держбюджету на 2027 рік: на поповнення стратегічного резерву уряд планує 69 млн грн, тобто до 1,5 млн доларів.

«Такого поповнення резерву не вистачить навіть на середній обласний центр. А на мобілізаційні заходи в економіці на п’ятому році війни буде витрачено лише 144 млн грн, що є суто символічною сумою», — підкреслює Кущ.