У ДТЕК радять думати про інклюзивність до, а не після працевлаштування

Про інклюзивність на роботі зазвичай згадують, коли йдеться про пандуси чи зручні меблі. Та на третьому форумі «Моя безбар’єрність. Вивчені уроки» прозвучала інша думка: думати про потреби людини варто ще на етапі створення робочого місця, а не підлаштовувати його потім.

Про це у LinkedIn написала директорка компанії «Д.СЕРВІС» групи ДТЕК Тетяна Шишлова. Під час панельної дискусії вона наголосила, що при облаштуванні просторів важливо зважати не лише на фізичні перепони, а й на ментальні. І додала: доступність не завжди вимагає великих грошей.

«Фізично доступний простір ще не гарантує комфорт. Наступний рівень для бізнесу значно складніший: як зробити середовище доступним ментально, щоб воно не травмувало людину і не змушувало її щоразу пояснювати, чому їй потрібні інші умови?» – сказала вона.

За словами Шишлової, ДТЕК користується інструментом добору посад «Можу». Він допомагає зіставити функціональні можливості людини з умовами конкретного робочого місця, а також урахувати її досвід і професійні навички. Цей підхід уже застосовують у компаніях групи і передають іншим представникам бізнесу.

Підсумовуючи, директорка зауважила, що інклюзивність не починається з пандуса. «Інклюзивність насправді починається значно раніше за пандус чи адаптоване робоче місце. Вона починається в момент, коли ми допускаємо, що наш власний досвід не є універсальним», – підсумувала Шишлова.