«Довбуш Т40»: український дрон, що дістає за Урал і тримається в повітрі добу

Український оборонний арсенал поповнився ще одним далекобійним безпілотником. «Довбуш Т40» офіційно допущений до застосування — це стратегічний розвідувально-ударний комплекс, здатний працювати в глибокому тилу ворога.

Апарат має розмах крил майже п'ять метрів і може залишатися в небі понад добу. Заявленої дальності вистачає, щоб діставати об'єкти за Уралом та в Сибіру — туди, куди фізично не долітає більшість української далекобійної зброї. Для порівняння, дрон FP-1 із дальністю до 1600 км працює переважно по європейській частині Росії.

«Довбуш» — універсал: може виконувати розвідку з коригуванням вогню, а за потреби стає носієм боєприпасу. Виробник закладає два режими ураження: камікадзе або скидання. Останній варіант дозволяє повернути апарат після завдання та не витрачати платформу на одну ціль.

Окрема гордість — захист від радіоелектронної боротьби. Російські системи глушіння постійно вдосконалюються, тож без надійного каналу зв'язку глибинний рейд втрачає сенс. Тут розробники пішли тим самим шляхом, що й автори розвідувального Raybird, який отримав супутниковий зв'язок для розширення глибини розвідки.

Загалом із початку 2026 року Міноборони кодифікувало 413 безпілотників, майже всі — українського виробництва. Це величезний стрибок порівняно з періодом, коли на фронті домінували комерційні DJI та кілька приватних розробок. Тепер держава закриває майже всю лінійку: від малих перехоплювачів, як-от LITAVR, що збиває «Шахеди» на швидкості 350 км/год, до стратегічних платформ, які дістають до Сибіру. Для виробників це сигнал: контракти на далекобійні дрони стають регулярними.