«Референдум за війну»: як Кремль тиснув на кримчан під час псевдовиборів

До мешканців окупованого Криму ходили не лише агітатори. Разом із представниками окупаційної влади помешкання обходили російські військовослужбовці — переважно Росгвардія, у формі та зі зброєю. «Це також є психологічним тиском», — каже Чистіков.

За його словами, дострокове голосування на півострові стартувало ще з початку вересня. Використовували подвірні обходи та дистанційне голосування — щоправда, у Севастополі його не затвердили, а от на решті території Криму воно відбувалося.

Були й відвертіші методи. В окремих людей забирали документи під приводом «наявності інформації про скоєння ними злочинів» і обіцяли повернути вже після виборів. Жодних доказів чи конкретних злочинів при цьому не наводили. «Це спосіб залякування населення», — пояснює посадовець.

Активно задіювали й адміністративний ресурс. Керівників організацій змушували звітувати, що їхні підлеглі вже проголосували, а деяких працівників — надавати підтвердження, що вони справді були на дільницях. Знімати забороняли не лише на самих дільницях, а й навколо них — аби не показувати, що явка фактично була відсутня.

Через мінімальну агітацію та брак висвітлення значна частина кримчан могла взагалі не помітити цього голосування. Та попри це Кремль має намір використати результат інакше. «Це, як вони позиціонують, не вибори до Держдуми, а референдум за підтримку війни», — наголошує Чистіков. Він переконаний: Москва й надалі заявлятиме, що отримала схвалення своєї політики щодо України — на тлі економічних проблем і розмов про мобілізацію.

Україна ці «вибори» не визнає, як і Європейський Союз. «Це незаконні вибори, це воєнний злочин», — підкреслює заступник Представниці Президента. Представництво збирає інформацію про організаторів голосування в Криму та Севастополі й передає її прокуратурі та Головному управлінню СБУ в АР Крим — зокрема для можливих санкцій.