Чорний понеділок-2: чи повторить Росія дефолт 1998 року

17 серпня 1998 року російський уряд на чолі з Сергієм Кирієнком та Центробанк під керівництвом Сергія Дубініна оголосили про неможливість платити за боргами. За один вихідний Москва заморозила виплати за державними короткостроковими облігаціями, запровадила 90-денний мораторій на платежі приватного сектору за зовнішніми зобов'язаннями та відмовилася від валютного коридору. Рубль різко пішов у піке, втративши за кілька тижнів близько двох третин вартості.

За словами фінансового експерта Дмитра Чуріна, це був не поступовий дрейф, а економічний «hard stop». Ключовою проблемою стала система ДКО — державних короткострокових облігацій, яку експерт називає класичною фінансовою пірамідою. Уряд випускав нові папери з дохідністю понад 100% річних (у 1998 році — до 140%), щоб гасити попередні випуски. Поки заходили нові гроші, конструкція трималася, але щойно інвестори почали виходити швидше, ніж заходили, усе обвалилося.

До краху додалися падіння цін на нафту до 10–12 доларів за барель та азійська фінансова криза 1997 року, яка спровокувала відтік капіталу. Транш МВФ на 23 млрд доларів у липні 1998-го не врятував ситуацію: «Гасити піраміду грошима МВФ — це як заливати пожежу бензином з відра», — каже Чурін. Частину коштів, за пізнішими розслідуваннями, розтратили ще до стабілізації ринку.

Чи можливий повтор? Експерт зазначає, що сьогодні РФ має понад 600 млрд доларів резервів, а нафту купують Китай та Індія, тож формального суверенного дефолту, найімовірніше, не буде. Натомість зростає кількість технічних дефолтів російських компаній: 11 у 2024 році, 24 — у 2025-му, понад 10 — цьогоріч. Під загрозою опинилася майже чверть облігаційного ринку, а ВВП у першому кварталі скоротився на 0,5%. «Це дефолт, що накопичується в балансах банків, а не для зовнішніх інвесторів», — резюмує аналітик.