Чому супермаркети викидають їжу, а не віддають нужденним

Голова правління Української федерації банків продовольства Дмитро Шкрабатовський пояснює: на продуктових наборах, які роздають соціально незахищеним, зберігається маркування мережі чи виробника. Якщо хтось отримає зіпсований товар, репутаційні наслідки для ритейлера будуть катастрофічними.

«Великі ритейлери та компанії бояться передавати. Вони ліпше утилізують ці всі продукти. Це дуже великі ризики для них, перш за все репутаційні. Компанії вигідніше утилізувати, ніж передати на благодійність, тому що незрозуміло, що далі буде з цією продукцією», — каже Шкрабатовський.

Діалог із мережами може тривати 4–5 місяців, перш ніж вони погодяться передати хоч якусь продукцію. У Європі систему фудбанкінгу стимулюють податковими пільгами для донорів, але в Україні такого механізму досі немає.

Генеральна менеджерка FoodBank Україна Юлія Лемберг зазначає, що для щоденної роботи з фудбанком у магазині має з’явитися додатковий бухгалтер для оформлення актів передачі. Навіть якщо простір для зберігання продуктів знайти нескладно, облік потребує окремих ресурсів і відповідальних осіб з обох сторін.

Системі фудбанкінгу в Україні вже понад 15 років, але вона досі не має законодавчого врегулювання. На безкоштовну їжу можуть розраховувати пенсіонери, переселенці та інші вразливі категорії. Цікаво, що у Чехії після ухвалення відповідного закону великі мережі намагалися оскаржити його в суді, називаючи «експропріацією товарів», але програли.