Аляска за 7,2 мільйона: чому Росія сама напрошувалася продати її США

Сьогодні Аляска — це понад 1,5 мільйона квадратних кілометрів території з нафтовими багатствами та стратегічним розташуванням. А в середині XIX століття для Петербурга ця земля була головним болем, від якого вирішили позбутися.

Після поразки у Кримській війні 1853–1856 років Росія опинилася на межі фінансового колапсу. Британський флот, який контролював сусідню Канаду, міг будь-якої миті захопити незахищену колонію. У Петербурзі зрозуміли: Аляску однаково втратять, тож краще отримати хоч якісь гроші, ніж усе безкоштовно.

Російсько-американська компанія, яка керувала колонією, занепала: через хижацьке полювання майже зникли калани, що були головним джерелом прибутку. Постачання їжі через Сибір і Тихий океан коштувало більше, ніж уся здобич. Тож Аляска стала тягарем, який імператор Олександр II вирішив скинути.

Ініціативу продати територію США виявив держсекретар Вільям Сьюард, який мріяв про американську експансію на весь континент. Кульмінацією стала ніч 29 березня 1867 року: російський посланець барон Едуард де Стекль прийшов до Сьюарда додому, і той наполіг підписати договір негайно — о 4 ранку 30 березня угоду за 7,2 мільйона доларів золотом було укладено.

У Росії продаж сприйняли як ганьбу: преса писала про «ампутацію» і публічне визнання слабкості. В американських газетах угоду називали «скринькою з льодом Сьюарда». Але час показав, хто мав рацію: у 1896 році на Клондайку знайшли золото, а в 1968-му на Алясці відкрили гігантські нафтові родовища, що принесли США сотні мільярдів доларів.

Сьогодні Аляска — ключовий військовий форпост США в Арктиці та одна з головних стратегічних точок планети. Історія з продажем залишається для Росії болючим нагадуванням про те, як спроба врятувати бюджет обернулася втратою регіону, який тепер визначає глобальну безпеку.