Чому Росія не зупиниться: три причини, які варто знати

Сподівання на те, що Москва раціонально оцінить свої втрати й вирішить зупинити війну, — це самообман. Російська політична культура працює інакше: коли ціна протистояння зростає, Кремль не знижує ставки, а піднімає їх, вважаючи, що витримає довше за супротивника. На Україні ця логіка дала тріщину, але сам підхід не змінився.

Друга причина — сам режим Путіна вже не може відмовитися від війни. Війна стала фундаментом існування системи: на неї списують економічні проблеми, репресії та падіння рівня життя. Якщо бойові дії припиняться, весь цей хаос доведеться пояснювати без універсальної відмовки «це все війна». Тому для Росії питання вже не «воювати чи ні», а «де і як воювати».

Економічний чинник також не дає підстав для оптимізму. Навіть якщо уявити припинення вогню, санкції ніхто автоматично не скасує. Росію не чекають назад на ринках, які вона втратила, а її економіка серйозно виснажена.

Тож як впливати на Кремль? Не переконанням, а зміною реальних можливостей. Санкції мають постійно розширюватися, а паузи між пакетами — скорочуватися. Оцінювати їх варто не за заявами, а за тим, як у Росії перестають працювати компанії та фінансові схеми.

Удари по російській інфраструктурі, як-от по складах Wildberries, працюють не через бунт суспільства. Вони руйнують економічні ланцюжки, підривають довіру еліт до держави та змушують бізнес і людей ставити питання «коли це закінчиться?».

Головне завдання — не переконати Росію, що війна це погано, а послідовно скорочувати її ресурси для агресії. Чим менше у Кремля можливостей воювати, тим менше варіантів відповіді на питання, де і як продовжувати конфлікт.