«За лютий двіж»: у Чернігові попрощалися з двома захисниками

У Чернігові відбулося прощання з двома захисниками України — Романом Березинцем та Віталієм Стромцем. Обидва воїни загинули, захищаючи країну, а їхні рідні діляться теплими спогадами про них.

Роман Березинець народився 29 лютого 1980 року в Чернігові. Він навчався у місцевій школі №12, здобув професію в училищі №5 та вищу освіту в Чернігівському технологічному університеті. Близькі згадують його як людину, яка любила риболовлю та цінувала прості моменти життя. До ЗСУ Роман долучився у 2024 році, а 2025-го отримав поранення і довго реабілітувався. Помер він 10 серпня 2026 року. Поховали воїна на кладовищі в Ялівщині.

Віталій Стромець народився 24 лютого 1995 року на Черкащині, але згодом родина переїхала на Чернігівщину, де він закінчив Слабинську школу. Рідні описують його як людину з яскравим характером: міг бути тихим, а міг — справжнім бешкетником, завжди створював навколо себе рух і гарний настрій. Віталій вивчився на зварювальника, багато працював — на будівництві, займався ремонтами. У 2014 році проходив строкову службу в Чугуєві, а згодом працював за кордоном.

У червні 2025 року Віталій приєднався до ЗСУ, служив у 225-му окремому штурмовому батальйоні, підрозділі «Шквал». У війську він отримав позивний «Вентік» — скорочено від імені. Улюбленою фразою бійця була «За лютий двіж, крім голодовки». Він обожнював машини, риболовлю, друзів і жарти. Рідні розповідають, що Віталій дуже любив дітей, особливо племінників, і мав для кожного свої слова: сестру Оксану жартома називав «овсянка», молодшій казав «Мала, не кипішуй», а бабусі — «Бабулю моя, я з тобою».

Віталій загинув 20 січня 2025 року. З ним попрощалися в Катерининському соборі Чернігова, а поховали в селі Жеведь Гончарівської громади.