Від Ford до Siemens: як великий бізнес став частиною нацистської машини

9 серпня 2026, 09:15 ·1026 слівредакція

Deutsche Bank, Allianz, BMW, Siemens — ці бренди існують досі, але їхнє минуле в Третьому Рейху залишається темною плямою. Як корпорації заробляли на війні та чи визнають вони свою провину?

Коли прибуток і лояльність до влади переважають мораль, бізнес може стати частиною злочинної системи. Саме це сталося з багатьма великими компаніями в Німеччині після 1933 року, коли нацистський режим почав "координувати" економіку. Підприємства, які хотіли зберегти контракти й вижити, дедалі частіше пристосовувалися до нових правил гри, де людяність відходила на другий план.

Deutsche Bank відверто називає цей період "найтемнішою главою" своєї історії. До 1945 року банк перетворився на інструмент нацистської держави, брав участь щонайменше у 363 випадках "аріїзації" — примусової передачі єврейської власності неєврейським власникам. Страховий гігант Allianz також визнає участь у вилученні майна та тиску на єврейських клієнтів, але не приховує цієї сторінки — компанія тримає історичні документи у відкритому доступі.

Окрема історія — хімічний концерн IG Farben, створений 1925 року злиттям BASF, Bayer та інших. Його завод поблизу Освенцима став сумнозвісним: близько 25 000 людей загинули через будівництво та роботу цього об'єкта. Після війни концерн розділили, а з його уламків відродилися сучасні Bayer та BASF. Bayer у 2023 році навіть заснував фонд для дослідження нацистського минулого.

Siemens визнає, що з 1940 року дедалі ширше використовував примусову працю, підпорядковуючи виробництво переозброєнню. BMW до кінця 1944 року мав близько 29 000 примусових робітників — понад половину персоналу, які працювали до 12 годин на добу. Американські Ford Werke та Opel (дочірня компанія General Motors) також опинилися в системі: звіт армії США у 1945 році називав Ford Werke "арсеналом нацизму".

Більшість цих брендів існують і сьогодні — Deutsche Bank, Allianz, Siemens, BMW, Ford, BASF, Bayer, Volkswagen. Volkswagen, створений як державний проєкт нацистської Німеччини, у 1991 році виділив 12 мільйонів марок колишнім примусовим робітникам. Ці компанії змушені жити з пам'яттю про службу диктатурі, і ця історія — не просто минуле, а застереження про те, як легко бізнес може стати частиною злочинної системи.