Балтійські порти можуть дати 20 млн тонн зерна, але транзит надто дорогий

Про це йшлося під час зустрічі міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького з міністром у справах регіонів та сільського господарства Естонії Хендріком Йоганнесом Террасом. Говорили про удари росіян по портовій інфраструктурі Великої Одеси, запасні шляхи для агроекспорту, підтримку фермерів і подальшу співпрацю.

Висоцький наголосив, що повернення безпечного морського вивозу — головне завдання для галузі. «Близько 70% продукції агропромислового комплексу має йти на зовнішні ринки. Понад 90% агропродукції експортувалися через чорноморські порти. Російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють серйозні ризики для української економіки та стабільності міжнародних продовольчих ланцюгів. Ми розвиваємо альтернативні маршрути, однак їхні можливості обмежені», — сказав він.

Зараз альтернативними шляхами вивозять близько 44% потрібних обсягів. Стрибнути вище — до 50% — ще можна, але далі нарощувати експорт без портів украй важко.

Рятунком могли б стати європейські порти, зокрема балтійські. Однак камінь спотикання — ціна логістики: балтійський маршрут додає приблизно 100 доларів на кожній тонні зерна. Ані Гданськ, ані Клайпеда, ані Лієпая чи Гамбург не стануть дешевшими, тож самотужки аграрії транзит не витягнуть.

За оцінками української сторони, через балтійські порти можна було б вивезти до 20 млн тонн зерна. Щоб покрити додаткові витрати, потрібно залучити від 1,5 до 2 млрд доларів. Київ уже звернувся до Євросоюзу та інших міжнародних партнерів по фінансову підтримку, яка б закрила цю різницю й забезпечила мінімально необхідні обсяги експорту.

Окремо сторони обговорили перевірку походження зерна — щоб європейська логістика не використовувалася для транзиту продукції з Росії та тимчасово окупованих територій. Україна готова поділитися методикою перевірки, яку розробили разом із Великою Британією. Крім того, йшлося про співпрацю в межах Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (IFAD) та підтримку малих фермерів: Україна хоче залучити додаткові фінансові інструменти, аби дати аграріям необхідну ліквідність. Міністерства домовилися продовжувати взаємодію.

Для розуміння масштабу: за перші 20 днів вересня аграрний експорт сягнув 44% від потенційного обсягу за поточного виробництва, тоді як у серпні було близько 30%.