Бахмуту — 455: історія міста, яке перейменовували двічі

Відлік історії Бахмута ведуть від 1571 року, коли за наказом московського царя Івана Грозного з'явилася Бахмутська сторожа — прикордонне укріплення на межі лісу й степу. Від 1630-х навколо фортеці виростає козацьке містечко: воно стояло на перетині Московського царства й Кримського ханства, Війська Запорозького та Війська Донського.

У 1707–1708 роках Бахмут став одним із центрів повстання Кіндрата Булавіна. Після його придушення полковник Федір Шидловський взяв місто штурмом і спалив — та Бахмут відбудувався. Згодом він став адміністративним центром Слов'яносербії, а 1783 року отримав статус міста й повітового центру Катеринославської губернії. Піднявся він на солі: вже в середині XVII століття тут діяли солеварні, а поклади кам'яної солі, відкриті козаками 1683 року, зробили Бахмут центром соляної промисловості. Щоправда, вже 1757-го внутрішні митниці в Російській імперії скасували, 1773 року до Харкова пішла кримська сіль із Сивашу, а 1782-го казенне солеваріння в Бахмуті припинили. Та саме сіль заклала основу для розвитку хімічної та гірничої промисловості регіону.

Назва міста походить від річки Бахмутки, правої притоки Сіверського Дінця. Перша письмова згадка про неї — царська грамота козакам Ізюмського слобідського полку від 14 жовтня 1704 року. Наголос у назві падає на другий склад — Бахмýт. Є й інша версія: слово може бути пов'язане з "бахматом", диким степовим конем, — воно має тюркське коріння. Показово, що одна з приток Сіверського Дінця зветься Жеребець, що згадується з XVI століття і, ймовірно, є перекладом тієї ж тюркської назви.

1924 року місто перейменували на Артемівськ — на честь більшовика Федора Сергєєва, відомого як "Артем". Тут навіть поставили монумент роботи скульптора Івана Кавалерідзе. Повернути історичну назву намагалися двічі: у жовтні 1941 року під німецької окупації та в грудні 1991-го, коли на референдумі більшість містян висловилася за Артемівськ. Лише 2016 року в межах декомунізації Верховна Рада повернула місту ім'я Бахмут.

Бахмут — це також місто Володимира Сосюри: тут поет зробив перші кроки у творчості, а його перший вірш надрукував у 1918 році місцевий журнал учнівської молоді "Вільна Думка". Сосюра воював на боці армії УНР, і радянська пропаганда згодом викривляла цей період його біографії.

Сьогодні Бахмут окупований російськими військами: вони захопили місто у травні 2023 року, хоча українська влада офіційно визнала це лише в грудні. У боях 2022–2023 років було знищено близько 80% інфраструктури. Цивільного населення в місті немає, а окупанти використовують його як логістичний хаб.