23 млрд через дропів: як в Україні планують вдарити по фінансовій основі шахрайства

Шахрайські кол-центри можна закривати десятками, але вони відроджуються. Голова Держфінмоніторингу пояснює, чому ключ до проблеми — у фінансових схемах, і скільки грошей через них проходить.
У Державній службі фінансового моніторингу порівнюють шахрайські кол-центри з гідрою: закриваєш один — на його місці з’являються два нові. Тому, за словами голови служби Філіпа Проніна, найважливіше у законодавчих ініціативах Президента — удар не лише по самих ошукувачах, а й по так званих дроп-мережах.
Логіка будь-якого шахрайства проста: злочинцю недостатньо переконати людину віддати гроші. Їх треба отримати, швидко переказати на інші рахунки, роздрібнити, обготівкувати чи конвертувати. І все це — так, щоб ускладнити шлях від грошей до організатора. Саме для цього потрібні дропи — люди, які передають свої рахунки або картки третім особам.
Кол-центр можна перенести, номери змінити, операторів набрати нових. Але без рахунків, через які приймають і виводять гроші жертв, уся ця машина втрачає сенс. Масштаб проблеми видно в цифрах: за сім місяців цього року Держфінмоніторинг дослідив понад 27 тисяч рахунків у 25 банках та одній небанківській установі. Через них пройшло понад 23 млрд гривень.
Майже 14 тисяч фізичних осіб фігурують у матеріалах через підозри у відмиванні доходів, шахрайстві чи ухиленні від податків. Ще понад 73 тисячі осіб з ознаками дропів потрапили у поле зору як фігуранти. Це вже не історія про студентів, які за кілька тисяч гривень позичили картку, а масштабна тіньова платіжна система.
Вона обслуговує не лише кол-центри: дроп-рахунки задіяні у шахрайстві, незаконному гральному бізнесі, конвертаційних схемах, ухиленні від оподаткування. Більше того, за словами Проніна, цю мережу активно використовує ворог у підривній та терористичній діяльності. Тому два законопроєкти, внесені Президентом, — це дві частини одного цілого: один б’є по кол-центрах, другий — по незаконному використанню платіжних інструментів.
Для фінансової розвідки важливо бачити весь ланцюг руху коштів, а не окрему транзакцію. Гроші залишають слід, і якщо позбавити злочинців можливості безпечно їх отримувати й виводити, можна зробити сам цей бізнес економічно нежиттєздатним.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- В Україні презентують безкоштовний посібник для людей з діабетом 2 типу
- Справу про катування у Верховинському ТЦК знову відклали: що вирішив суд
- Redmi Note 17 Pro Max: гігантський акумулятор і дата прем'єри
- Чи має ТЦК право вибивати двері: пояснення юристів
- У Харкові трамваї курсують зі змінами через ремонт колій






