«Карфаген»: як силовики могли заробляти мільйони на шахрайських колцентрах

Операція «Карфаген», про яку НАБУ та САП оголосили 4 вересня, вивела на світло систему, що могла приносити силовикам понад 20 мільйонів доларів щомісяця. У центрі розслідування — ймовірна злочинна організація на чолі з посадовцем Офісу генпрокурора, яка за гроші прикривала роботу шахрайських колцентрів.

Першим затримали Сергія Кропиву — у матеріалах справи він фігурує як «Канцлер». Обшуки пройшли в Офісі генпрокурора, а також у заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера, який колись очолював столичну прокуратуру.

За даними джерел, в Україні можуть діяти близько двох тисяч шахрайських колцентрів. Понад тисячу з них — так звані «білі»: вони платять щомісячну «абонплату» за силове прикриття й не бояться обшуків. Решта — «чорні» або «партизани» — стають мішенню для показових рейдів, які нерідко виявляються способом прибрати конкурентів тих, хто вже заплатив.

Гроші стікалися через так зване «єдине вікно». Кожен «білий» центр платив близько 20 тисяч доларів на місяць. Збирали їх переважно люди, які представлялися співробітниками СБУ, а далі кошти розподіляли між структурами — від ГУР і Нацполіції до прокуратури та прикордонників. За приблизними підрахунками, це понад 20 мільйонів доларів щомісяця лише «за безпеку».

Цікаво, що після призначення Руслана Кравченка генпрокурором частку прокуратури нібито вирішили збільшити з трьох до семи тисяч доларів із кожної точки, а загальну «абонплату» підняти до 24 тисяч. Цей перерозподіл, схоже, і зламав систему: частина власників колцентрів могла злити інформацію НАБУ. У записах «Канцлер» захоплено описує «імперію шефа», а маркери вказують на Кравченка, хоча підозру йому не оголошували.

Показово, що масова кампанія з обшуками та заяви президента про боротьбу з колцентрам почалися лише після того, як силовики дізналися про розслідування НАБУ. Тепер питання — чи підуть детективи далі, до СБУ та інших учасників «єдиного вікна», і чи не зіткнуться з тиском.