Ян Кум і WhatsApp: від продуктових талонів до $19 млрд

У 16 років він прибирав підлогу в супермаркеті та жив на соцдопомогу, а через 22 роки підписав угоду на $19 млрд у будівлі тієї ж соціальної служби. Історія засновника WhatsApp — про те, як бідність і тотальне стеження сформували принципи найпопулярнішого месенджера світу.
Ян Кум народився у 1976 році неподалік Києва. Родина жила без гарячої води, з перебоями електрики та постійним дефіцитом. Перші джинси хлопець отримав лише у 16 років. Атмосфера радянського стеження — прослуховування телефонів і контроль за контактами — пізніше стала основою його ставлення до приватності.
Після розпаду СРСР, через політичну нестабільність та антисемітизм, Кум із матір'ю переїхав до США. Батько залишився в Україні й помер у 1997 році. У Маунтін-В'ю родина отримала двокімнатну квартиру за програмою соцдопомоги, мати працювала нянею, а Ян прибирав у продуктовому магазині. Грошей на технічну літературу не було — він купував посібники, опрацьовував їх удома й повертав у книгарню.
У 18 років Кум вступив до університету в Сан-Хосе, але залишив навчання заради роботи в Yahoo, куди його влаштував програміст Браян Актон. Дев'ять років вони разом підтримували інфраструктуру компанії. У 2000-му мати Яна померла від раку — у 24 роки він залишився без батьків.
У 2007-му обидва звільнилися з Yahoo, розчарувавшись у рекламній моделі. Після подорожі Південною Америкою вони безуспішно пробували влаштуватися у Facebook. У січні 2009-го Кум купив iPhone і побачив потенціал App Store. Разом із другом Алексом Фішманом він придумав застосунок для статусів — «на зустрічі», «у спортзалі», «батарея розряджається». 24 лютого, у свій 33-й день народження, він зареєстрував WhatsApp Inc.
Перша версія постійно падала й майже нікого не цікавила. Перелом стався у червні 2009-го, коли Apple запровадила push-сповіщення. Користувачі почали використовувати статуси як короткі повідомлення: «прокинувся», «запізнююся», «уже їду». Кум перебудував продукт, і у серпні вийшла WhatsApp 2.0 з повноцінним обміном повідомленнями. За кілька тижнів аудиторія зросла до 250 тисяч.
Бізнес-модель була простою: перший рік безкоштовно, далі — $1 на рік. Це рятувало людей від дорогих міжнародних SMS. Компанія відмовилася від реклами, ігор і продажу даних. Навіть після інвестицій Sequoia Capital ($8 млн у 2011-му) офіс виглядав мінімалістично: робочий стіл засновника — дверне полотно на металевих шафах. У 2013-му WhatsApp мав 200 млн користувачів, а в компанії працювало лише 55 людей.
У лютому 2014-го Facebook оголосив про купівлю WhatsApp за $19 млрд: $4 млрд готівкою, $12 млрд акціями та $3 млрд обмежених акцій. Кум, який володів 45% компанії, отримав близько $2 млрд готівкою і 76 млн акцій Facebook. Документи він підписав у будівлі соціальної служби Маунтін-В'ю — там, де колись із матір'ю отримував продуктові талони.
Але казка не тривала вічно. Facebook хотів інтегрувати месенджер у свою екосистему й використовувати дані для реклами. Кум виступав проти, і у квітні 2018-го пішов із компанії, відмовившись від $850 млн у неотриманих акціях. Браян Актон зробив те саме роком раніше й пізніше став співзасновником Signal.
Сьогодні WhatsApp — це понад 3 млрд користувачів, 180 країн, 60 мов і більш ніж 100 млрд повідомлень щодня. Кум не намагався передбачити всі сценарії — він спостерігав за людьми й адаптував продукт. Саме ця простота, дисципліна та принциповість перетворили невдалий застосунок статусів на глобальну платформу спілкування.
Читайте також
Ще в розділі «Економіка»
- Пенсійний фонд у липні виплатив 90,2 млрд грн: скільки пішло на пенсії та субсидії
- Тестовий еАкциз уже доступний: як бізнесу підготуватися
- 6 тисяч кущів артишоку: фермер з Вінниччини про нішевий ринок та «блакитний океан»
- Утричі більше: хто на Тернопільщині отримує найвищі зарплати
- 4 100 грн щомісяця: хто з українців отримає допомогу від Норвегії




