Пелети на зиму: чи справді тверда деревина вигідніша за м'яку

Вибір пелетів для котла б'є по двох речах одразу — по гаманцю і по нервах. Одні гранули горять рівно й майже не лишають золи, інші спікаються, дають купу відходів і змушують частіше братися за чистку.

Що обіцяють м'які породи

До м'яких порід належать передусім хвойні — сосна, ялина та інші. Вони легко займаються, а природні смоли допомагають гранулам тримати форму, тож за якісної сировини горіння виходить стабільним, а золи — обмаль. Смоли ще й мають високу енергетичну цінність, тому за кількістю тепла на кілограм такі пелети не обов'язково програють твердим. Для автоматичних котлів це часто вдалий варіант — особливо коли важливі рівномірна подача палива й мінімум обслуговування.

А що з твердими?

Дуб, береза, бук — породи щільніші. Але після подрібнення й пресування в гранули ця різниця вже не така помітна, як у звичайних дровах. Тому вважати тверді пелети вигіднішими лише через назву породи не варто. До того ж листяні гранули можуть давати більше золи: у дослідженні, де порівнювали соснові, березові та вільхові пелети, зольність листяних виявилася вищою за соснові. А більше золи — частіше чистиш пальник і зольник.

Порода чи якість — що переважить

Головний нюанс саме тут. Дивитися треба на зольність, вологість, міцність гранул, кількість дрібної фракції, наявність кори та сторонніх домішок. Погана сировина додасть попелу й зіпсує роботу котла незалежно від того, хвойна це деревина чи тверда.

Тож якщо хочеться стабільності та менше чищення — шукайте якісні пелети з низькою зольністю. У багатьох автоматичних котлах добре себе показують гранули з м'якої деревини, але останнє слово за конкретним пальником і рекомендаціями виробника. Тверді пелети теж можуть бути слушним вибором — якщо котел з ними працює нормально, а ціна приємніша. А в роторних пальниках різниця між типами деревини взагалі менш відчутна, бо система самоочищення краще дає раду золі та спіканню.