Війна з Іраном не закінчиться — вона стане ще гіршою, — американський стратег

Професор у відставці Університету Джонса Гопкінса та колишній радник Держдепартаменту США Еліот Коен виклав свою позицію в колонці. На його думку, справжній мир не настане, доки іранський режим не впаде або не трансформується.

Коен пропонує дивитися на нинішню війну не як на окрему кампанію, а як на черговий етап протистояння, що тягнеться від Іранської революції 1979 року. Раніше воно точилося переважно у вигляді таємних операцій, морських сутичок і рейдів. Новою фазою стала операція Midnight Hammer 2025 року, коли США вдарили по іранських ядерних об'єктах. З одного боку — США, Ізраїль і більшість сунітських монархій Перської затоки, з іншого — іранський режим з антизахідною ідеологією, прагненням знищити Ізраїль і відновити давній перський вплив.

За словами Коена, після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року сталося близько шести великих сплесків насильства. У вересні 2024 року Ізраїль завдав нищівного удару по «Хезболлі», згодом упав сирійський союзник Тегерана — Іран втратив два ключові елементи своєї стратегічної системи. Хусити в Ємені атакували Ізраїль, і той уперше масштабно вдарив по Сані та єменських портах. У квітні 2024 року Іран уперше здійснив масштабну пряму ракетну атаку на Ізраїль. У червні 2025 року Ізраїль і США бомбардували Іран, а в лютому 2026 року удари під час операції Epic Fury виявилися значно масштабнішими.

Додалися спроба Тегерана перекрити Ормузьку протоку та нинішні зусилля хуситів зробити щось подібне в протоці Баб-ель-Мандеб. У вересні хусити захопили стратегічні острови Ханіш, раніше взяли під контроль порт Моха і просунулися вздовж узбережжя до Баб-ель-Мандебської протоки. Це створює додаткові ризики для судноплавства й нафтового експорту Саудівської Аравії. Вашингтон намагається стримати загострення через переговори з хуситами, які погодилися гарантувати прохід більшості суден.

Коен наголошує: більшість воєн оповиті туманом взаємного нерозуміння. Адміністрація Трампа, а можливо, і уряд Ізраїлю переоцінили крихкість іранської влади — вона продовжує функціонувати, хоч і хаотично, навіть після обезголовлювальних ударів. Іранці ж, як і чимало американських коментаторів, недооцінили глибину ворожості Трампа до їхнього уряду: він не збирається згортати втрати або виходити з конфлікту. Помилкою автор вважає й думку, ніби великі держави контролюють менших союзників: Ізраїль діє незалежно від США, а хусити хоч і отримують від Ірану технічну допомогу, мають власний порядок денний.

У тіні залишаються Росія і Китай — за оцінкою Коена, вони постачають Ірану розвіддані та важливе обладнання. Як і в Україні, каже він, ми бачимо нове обличчя війни. Тож питання «чим це закінчиться» він називає хибним. Навіть якщо буде тимчасове перемир'я, правильніше запитати: «Скажіть мені, як усе стане ще гірше».