Зеленський і Трамп у Нью-Йорку: переговори за закритими дверима і ставка на енергетичне перемир'я

Зустріч стартувала 22 вересня в Нью-Йорку — на полях 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Про неї Володимир Зеленський написав у своєму Telegram-каналі. Головні теми — як зупинити російську війну проти України, які кроки деескалації можливі та що робити із безпекою напередодні нового опалювального сезону.

Перед тим як лідери зайшли на закриті переговори, Трампу поставили пряме запитання: чи вірить він, що Україна зможе повністю відновити свою територіальну цілісність. Конкретної відповіді не прозвучало — він сказав, що сторонам доведеться шукати компроміс. Жодних строків завершення війни американський президент теж не назвав. «Я думаю, вони укладуть угоду. Я не хочу говорити, якою буде ця угода», — сказав він.

Раніше, виступаючи на Генасамблеї, Трамп заявив, що США працюють із керівництвом і України, і Росії, і що врегулювання може статися швидше, ніж багато хто очікує. Про українських військових і керівництво держави він відгукнувся позитивно.

Що саме на столі. Напередодні Зеленський розповів, що хоче обговорити взаємну паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі України та Росії, а також по цілях у Чорному морі. За його словами, Київ готовий до деескалації, але кроки мають бути дзеркальними: українська енергетика, критична інфраструктура та продовольчий експорт не повинні залишатися цілями російських атак. Окрема тема — російські нафтопереробні заводи. Трамп перед зустріччю говорив, що українські удари по НПЗ серйозно вдарили по РФ, але пов'язав їх із подорожчанням дизельного пального. 21 вересня він написав, що Росія нібито «втратила контроль» над своєю дизельною галуззю через війну з Україною, і що чимало російських НПЗ пошкоджено й щонайменше тимчасово виведено з ладу.

Ця зустріч — продовження телефонної розмови президентів 20 вересня. Після неї Зеленський казав, що переговори можуть «багато що змінити», і згадував про підготовлені пропозиції щодо безпеки та деескалації. Для Києва практичне питання номер один — посилення протиповітряної оборони. Напередодні Трамп обговорював це з президентом Франції Еммануелем Макроном. За словами французького лідера, йшлося про те, щоб якнайшвидше забезпечити Україну ракетами-перехоплювачами для систем ППО, а також про можливий мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі.

Тим часом Росія не збирається ставити удари на паузу. У ніч проти 22 вересня вона здійснила масовану комбіновану атаку по Україні: протикорабельні «Онікс», балістичні «Іскандер-М», С-400 і KN-23, чотири крилаті «Калібр», вісім засобів «Бандероль»/«Дань-Т», а також ударні БпЛА типу Shahed і дрони-імітатори. Цілилися передусім по Дніпропетровській, Кіровоградській та Полтавській областях. За даними Повітряних сил ЗСУ, ППО знешкодила 186 повітряних цілей, але влучання ракет і дронів зафіксували на 22 локаціях, ще на чотирьох місцях упали уламки. У відповідь українські сили вдарили по російській нафтовій інфраструктурі — зокрема, повідомлялося про ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу в Самарській області.

Тож ключове питання переговорів у Нью-Йорку — чи можлива взаємна деескалація. Київ пропонує почати з припинення ударів по енергетиці та інших критичних об'єктах, Вашингтон поки шукає формат, який наблизив би сторони до завершення війни.