Вибори під час війни: чому вони неможливі і чим це загрожує

Чому вибори під час війни неможливі? Відповідь складається з кількох блоків, і кожен із них — це серйозна перепона.

Юридично: законодавство прямо забороняє вибори під час війни, але й не передбачає механізму для проведення їх після війни. Чинні закони описують лише чергові та позачергові вибори, а наступні не підпадають під жодне з цих визначень.

Технічно: реєстри виборців застарілі, мільйони громадян за кордоном, внутрішньо переміщені особи та військові не можуть повноцінно проголосувати. Безпеково: треба захистити дільниці, комісії та інформаційні системи від російських атак. Політично: неможлива вільна агітація, особливо в прифронтових містах і військових частинах.

Окрема проблема — соціальний вимір. Частина потенційних кандидатів служить в Силах оборони, і вони фізично не можуть вести кампанію. А уявіть, як один командир корпусу їде агітувати до іншого, критикуючи свого командувача — це абсурд.

Міжнародний аспект теж критичний: вибори мають бути визнані світом. Інакше обрану владу ніхто не сприйматиме як легітимну.

Дехто пропонує голосувати через «Дію». Але це не розв'язує проблем: залишаються питання кібербезпеки, доступу людей без смартфонів, контролю уряду над застосунком. І головне — стаття 71 Конституції вимагає таємного голосування, а голосування в «Дії» таємним не є. Такі вибори не визнає ніхто, окрім Росії та Північної Кореї.

Історичні приклади не втішають: Британія відкладала вибори до кінця війни, Ізраїль — під час трьох своїх воєн. Але в Україні є ще один ризик: значна частина виборців чекатиме від наступного президента передусім миру — негайно, за будь-яку ціну. З таким гаслом перемагали і Порошенко в 2014-му, і Зеленський у 2019-му. Це може призвести або до капітуляції, або до внутрішнього розколу.

Привид 1917–1921 років нависає над Україною. Як вийти з цього глухого кута — розповімо в наступній частині.