Новий Митний кодекс: Рада зробила перший крок, що чекає на бізнес і громадян

За основу законопроєкту проголосував 261 народний депутат. Міністр фінансів Сергій Марченко наголосив: ухвалення кодексу — це не лише про гармонізацію з європейським законодавством, а й про конкретні гроші. «Це також підв'язано під гроші: 1,5 мільярда євро – це ціна питання макрофінансової допомоги у разі прийняття цього закону», — заявив він.

Серед ключових новацій — повний перехід на митну термінологію ЄС, електронний формат роботи митниці та створення окремого правоохоронного підрозділу. Марченко зауважив, що у 25 країнах Євросоюзу митники ведуть оперативно-розшукову діяльність, а у 22 — мають право на кримінальні розслідування. Водночас голова профільного комітету Данило Гетманцев повідомив, що найбільш дискусійні норми, зокрема надання митниці оперативно-розшукових функцій, вирішили відкласти, аби додатково обговорити їх із бізнесом.

Для підприємців передбачено «право бути почутим»: вони зможуть надавати аргументи щодо митної вартості товарів ще до ухвалення формального рішення. Це має зменшити кількість суперечок і судових позовів. Також запроваджується повна цифровізація: обмін даними відбуватиметься через електронне «єдине вікно», а дозвільні документи від інших держорганів надходитимуть автоматично.

Чинні пільги з оподаткування ввізним митом зберігаються, зокрема для обороноздатності, енергетики та гуманітарної допомоги. На час воєнного стану і ще рік після нього діятимуть порогові значення звільнення від мита для багажу: до 500 євро/50 кг наземним транспортом і до 1000 євро/50 кг авіаційним.

Документ набуде чинності 1 грудня 2027 року — цей час потрібен для підготовки електронних систем та IT-процесів. Уже отримані бізнесом авторизації не втратять чинності: безстрокові діятимуть далі, строкові — до завершення терміну.