Україна вперше стала нетто-імпортером молочки: що стоїть за цифрами

Про це йдеться в розрахунках Асоціації виробників молока. За січень–серпень 2026-го Україна відправила на експорт 86,92 тис. т молочних продуктів — на 7% менше, ніж рік тому. Виручка впала ще відчутніше: 248,79 млн дол., тобто мінус 17%.

Імпорт рухається у протилежний бік. За вісім місяців завезли 56,2 тис. т продукції (+39%) на 253,13 млн дол. (+23%). Понад половина цього обсягу — 58% — припадає на сири. Лише за серпень імпорт сягнув 8,23 тис. т: це на 6% менше, ніж у липні, але на 59% більше, ніж торішнього серпня. Сальдо торгівлі молочкою в останній літній місяць було від'ємним — мінус 3,34 млн дол.

В АВМ пояснюють: у структурі експорту переважають сировинні продукти з низькою маржинальністю — сухе знежирене молоко, сироватка. Найприбутковіший товар, сир, наростити не вдалося. Натомість на внутрішньому ринку тисне польська продукція, виробники якої мають державну підтримку.

Серпневі цифри експорту — 10,86 тис. т на 30,51 млн дол. — теж показали спад: натуральні обсяги впали на 11%, виручка на 18% проти липня. У річному вимірі обсяги навіть підросли на 7%, але грошей надійшло на 2% менше. Найбільше просів експорт масла — мінус 42%. Натомість додали незгущені молоко та вершки (1,79 тис. т, +31%), кисломолочні продукти (734 т, +2%) і сири (1,21 тис. т, +8%).

Шанс для галузі — зовнішні ринки, кажуть фахівці. Але для цього треба втримати доступ до ЄС і виконати його вимоги щодо благополуччя тварин. Україна зобов'язалася зробити це до 1 січня 2028 року, а вимоги наказу №224 діють із 1 січня 2026-го — і не всі господарства їх виконали. Якщо перевірки виявлять невідповідність, Євросоюз може обмежити чи заборонити поставки, а це вдарить і по реекспорту до третіх країн.

Серед інших напрямків — Молдова та Південний Кавказ, хоча логістика туди ускладнюється через загрозу морським перевезенням із боку Росії. У Казахстані, ключовому ринку для українського сиру, тиснуть російські та білоруські виробники. Азербайджан під час зустрічі міністра аграрної політики Тараса Висоцького з послом Сеймуром Мардалієвим запропонував використовувати свою логістику для постачання української агропродукції до Центральної Азії та на Близький Схід.