Трамп підписав «закон про пекельні санкції»: Зеленський подякував і назвав умову миру

Документ отримав офіційну назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — на честь американського політика, а в народі його вже охрестили «законом про пекельні санкції». Підпис з'явився у п'ятницю, 18 вересня, за часом США.

Президент України Володимир Зеленський відреагував миттєво: подякував Трампу, а також сенаторам і конгресменам, які підтримали ініціативу. «Найкращим вшануванням пам'яті Ліндсі буде повноцінна і якнайшвидша реалізація положень цього закону», — наголосив глава держави. Він додав, що найкращою нагородою для всіх, хто тисне на Росію заради закінчення війни, стане мир і зняття проблем, які ця війна принесла. Зеленський згадав, що Грем в Україні завжди говорив про потребу не збавляти тиск на Москву — зокрема в тих столицях, де ухвалюють рішення про купівлю російської нафти, фінансові послуги для РФ та залучення російських компаній до звичайного бізнесу.

Шлях закону був непростим. Початкова версія, яку Грем разом із демократом Річардом Блюменталем представили ще у квітні 2025 року, передбачала автоматичне 500-відсоткове мито на товари з понад 60 країн, що й далі імпортують російські енергоносії. Адміністрація Трампа наполягла на пом'якшенні: у підсумку ставку знизили до діапазону 0–100%, а цілями зробили лише топ-5 імпортерів нафти і топ-5 імпортерів газу — тобто під удар передусім потрапляють економіки Китаю та Індії. Остаточне рішення про розмір мит тепер ухвалює Торговий представник США під контролем Білого дому. Є в законі й президентський вейвер — Трамп може тимчасово призупиняти санкції проти конкретної держави, якщо цього вимагають інтереси національної безпеки США. Тож документ — радше потужний важіль геополітичного тиску, ніж механізм автоматичного покарання.

Головний удар по Росії припадає на індустрію зрідженого газу. Санкції накладають на завод «Ямал СПГ», нові черги «Арктик СПГ-2» та перспективні проєкти «Новатеку» — «Арктик СПГ-1» і «Арктик СПГ-3». Мета — повністю заблокувати постачання критичного обладнання та спеціалізованих танкерів крижаного класу Arc7. Під дію закону потрапляє порт Сабетта — головний хаб експорту ЗПГ потужністю 16,5 млн тонн на рік, а також термінал «Утренній» на Гіданському півострові, де стоїть недобудований «Арктик СПГ-2».

Окремий фронт — боротьба з тіньовим флотом. Обмеження загрожують іноземним судновласникам, страховим компаніям і адміністраціям портів, які обслуговують танкери з російською нафтою в обхід цінової стелі. Фінансовий сектор теж під прицілом: санкції поширюються на будь-які іноземні банки, що проводять транзакції з Центробанком Росії або допомагають обходити обмеження. Москва вже заявила, що це ускладнить або й унеможливить будь-яку майбутню мирну угоду.