США та Венесуела близькі до нафтової угоди: що відомо

Венесуела вже відкрила американській компанії SLB доступ до даних про свої родовища, видобуток і характеристики пластів. Це створює підґрунтя для угоди, яка має забезпечити США стабільні постачання сировини. Планується, що американські виробники розроблятимуть венесуельські родовища, а видобуту нафту спрямовуватимуть на ринок США.

Схема передбачає, що уряд США фактично закріпить за собою групу родовищ, а потім розподілить їх між американськими компаніями через аукціон або тендер. Серед можливих юридичних механізмів розглядають модель оренди. У переліку з 17 ділянок — нові території в нафтовому поясі Оріноко та зрілі родовища біля озера Маракайбо. Деякі з них зараз експлуатує невелика китайська компанія, яка отримала контракт ще за часів Мадуро.

Венесуельське законодавство не передбачає оренди нафтових ділянок, а Конституція закріплює основні види діяльності в галузі за державою. Реформоване законодавство дозволяє працювати через спільні підприємства та угоди про розподіл продукції, однак уряд десятиліттями не дозволяв іноземцям записувати місцеві запаси на власний баланс. Експерти попереджають, що угода може викликати судові спори.

Міністр енергетики США Кріс Райт може відвідати Каракас вже наступного тижня. Після усунення Мадуро у січні Вашингтон прагне забезпечити стабільний потік нафти на американські НПЗ та просуває інвестиції у занепалу енергетику Венесуели. Країна видобуває близько 1,25 млн барелів на добу, маючи найбільші у світі підтверджені запаси, але галузь потерпає від браку інвестицій та зношеної інфраструктури.

Адміністрація Трампа також сподівається, що дешевші поставки допоможуть знизити ціни на бензин напередодні проміжних виборів. Крім того, США шукають способи поповнити Стратегічний нафтовий резерв, який зараз заповнений лише на 41% — близько 290 млн барелів. Поповнення йде повільно через брак фінансування та ремонти, а резерв активно використовували після вторгнення Росії в Україну та початку війни з Іраном.