Союзники США у Затоці розчаровані: Трамп не може завершити війну з Іраном

Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Кувейт і Бахрейн одностайні в обуренні діями адміністрації Дональда Трампа. Посадовці кажуть, що рівень роздратування найвищий від початку війни, а регулярні погрози президента США на адресу Тегерана, від яких він потім відмовляється, лише підсилюють хаос.

Через це деякі держави вже замислюються, чи варто й надалі тримати американські військові бази на своїй території — зокрема йдеться про Катар і Бахрейн. Показовим став і пакт про взаємну оборону між Саудівською Аравією, Туреччиною та Пакистаном: сунітські країни шукають нових безпекових партнерів, бо, як зауважив один європейський високопосадовець, «одних лише США вже недостатньо».

Аналітики називають політику Трампа щодо Ірану «хаотичною» і «непередбачуваною». Червневий меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном у Затоці взагалі вважають «насмішкою»: документ оминув питання ракетного арсеналу Тегерана та його підтримки союзних воєнізованих угруповань.

Ситуацію ускладнює блокада Ормузької протоки, яку Іран запровадив із перших днів війни. Саудівській Аравії доводиться покладатися лише на порти Червоного моря, але й там небезпечно: хусити з Ємену атакують енергетичну інфраструктуру королівства та намагаються перекрити судноплавство через Баб-ель-Мандеб.

Фірас Максад, керівник напряму Близького Сходу в Eurasia Group, каже, що союзники відчувають: їх «без потреби втягнули» у війну, яку Трамп тепер не може врегулювати. Спочатку Абу-Дабі та Ер-Ріяд сподівалися на швидку перемогу, але до квітневих переговорів стало зрозуміло: іранський режим не впаде, а протока лишиться закритою. Утім, попри розчарування, посадовці визнають — швидкої альтернативи безпековому альянсу зі США в них немає.

У Білому домі запевняють, що Трамп має «чудові відносини з усіма партнерами в регіоні». Представник адміністрації нагадав, що США підтримували контакти з союзниками ще до операції «Епічна лють», і додав: «На жаль, Іран обрав шлях насильства, і Головнокомандувач подбав про те, щоб вони відчули наслідки цих рішень».