К КраїнаНовини України щогодини

50 тисяч мешканців Сокільників — а звідки вода? Львів попереджає про інфраструктурну пастку

·1063 слівредакція
50 тисяч мешканців Сокільників — а звідки вода? Львів попереджає про інфраструктурну пастку

Сокільники можуть вирости з 8,8 тисячі до понад 50 тисяч мешканців, але вже зараз незрозуміло, звідки взяти воду для нових кварталів. Львівводоканал каже: резервів немає.

За оновленим генпланом населення Сокільників може зрости з 8835 до понад 50 тисяч людей. Ідеться про 158 гектарів на межі Львова, Сокільників і території поблизу аеропорту, де планують тисячі квартир і котеджів. Але розмови про нові квартали виглядають передчасними, поки немає відповіді на просте питання: звідки взяти воду ще для приблизно 40 тисяч мешканців?

Директор ЛМКП "Львівводоканал" Дмитро Ванькович каже, що Малечковицький водозабір, який забезпечує водою відповідний напрямок Львова, фактично вичерпав свої можливості. "Додаткових резервів немає. Якщо планується розвиток житлової забудови до 50-тисячного населення, необхідно спочатку відповісти, звідки братиметься вода і як працюватиме система водовідведення", – заявив він.

Львів має відносно стійку систему водопостачання, бо отримує воду з різних напрямків та підземних джерел. Але це не означає, що ресурс необмежений. Через посуху до Львова вже звертаються сусідні громади, де виникають проблеми з місцевими джерелами. Водночас навколо міста активно розвивається житлова забудова, тож навантаження зростає одразу з кількох боків.

Прокласти ще одну трубу недостатньо. Потрібно дослідити можливості інших водозаборів, визначити реальний доступний ресурс, за потреби бурити нові свердловини, будувати або реконструювати насосні станції, магістральні водогони та розподільчі мережі. І все це мало б статися до того, як у нові квартали заселяться десятки тисяч людей.

Тут виникає й інший ризик. За словами Ваньковича, чинна система введення будинків в експлуатацію не гарантує, що водоканал контролюватиме виконання виданих ним технічних умов перед заселенням. "Львівводоканал" уже стикався з фактично заселеними будинками, мережі яких не відповідали раніше виданим умовам. Виникає інфраструктурна пастка: житло будують, вводять в експлуатацію, квартири продають, люди заселяються — а потім з'ясовується, що пропускної здатності водогону чи належного підключення немає. На запитання, чи можлива ситуація, коли житло вже заселять, а мешканці вимагатимуть від Львова води, Ванькович відповів: "Гіпотетично таке можливо". Адже після появи десятків тисяч мешканців питання перестане бути технічним — воно стане соціальним і політичним.

Вода — лише половина проблеми. Кожен кубометр, що потрапляє до квартири, здебільшого повертається в систему як стічна вода. Тож потрібні ще каналізаційні колектори, насосні станції та потужності для очищення додаткових стоків. На громадських слуханнях мешканці Сокільників уже порушували проблему каналізації та стану річки Сокільчанки: одна з мешканок стверджувала, що зі збільшенням кількості новобудов вода у річці змінила колір і періодично має різкий неприємний запах. Це твердження потребує окремої екологічної перевірки, але сам факт порушення проблеми водовідведення зафіксований.

Львівські очисні споруди й самі потребують масштабної модернізації — за оцінкою Ваньковича, це інвестиції, що можуть вимірюватися сотнями мільйонів євро. Звідси фінансове питання: хто оплачуватиме додаткове навантаження, яке створить забудова за межами Львівської громади? Львів пропонує сусіднім громадам спільно рахувати необхідні інвестиції: якщо використання існуючої львівської системи дешевше за будівництво окремої, громада, яка створює навантаження, мала б брати участь у фінансуванні її розвитку. Інакше ризик у тому, що девелопер заробить на продажу квадратних метрів, а витрати на воду й каналізацію через роки частково ляжуть на комунальне підприємство та бюджет іншої громади.

На цю системну проблему звернуло увагу й Міністерство розвитку громад та територій. Заступник міністра Кирило Фесик під час LVIV ECO FORUM 2026 заявив, що забудови такого масштабу не можуть плануватися виключно на рівні однієї громади, адже системи водопостачання та інша інженерна інфраструктура виходять далеко за адміністративні межі. Інакше одна громада ухвалює рішення про будівництво, а інша згодом отримує його наслідки.

Тож перед погодженням масштабного розширення логічно мати відповіді на базові питання: звідки братиметься вода для понад 50 тисяч мешканців; який підтверджений дебіт водозаборів; куди відводитимуться та де очищуватимуться додаткові стоки; які нові магістральні мережі потрібні; скільки це коштуватиме і хто фінансуватиме будівництво та модернізацію. І головне — чи з'явиться ця інфраструктура до початку масового будівництва, а не після заселення квартир. Бо коли ключі вже на руках у десятків тисяч людей, відповідь "води для вас не передбачили" перестає бути технічно можливою. Тим часом, за інформацією журналістів, 29 вересня має відбутися сесія Львівської районної ради, на якій "з голосу" планують винести питання розширення села Сокільники до розміру міста.

Читайте також