20 років Skyeton: від спортивних літаків до автономних систем, що замінюють людей

Коли у 2006 році Степура засновував компанію, він будував легкі спортивні літаки. Ідею розробляти безпілотники він категорично відкинув навіть у 2007-му — як пілот, він вважав такі апарати «іграшками». Переломним став 2014 рік: війна показала, що жоден пілотований літак не виживе в зоні ураження.

Найскладнішим виявився внутрішній виклик — довелося подолати власне мислення пілота та усвідомити, що роль людини на борту має виконувати система. Для цього Skyeton розробив власну синтетичну навігаційну систему, що поєднує фізичні й віртуальні сенсори. Окремим викликом стало регулювання: в одній із західних країн від компанії вимагали, щоб безпілотник у повітрі супроводжував пілотований літак — наче правила XIX століття, коли попереду автомобіля мав іти пішохід.

Показовим прикладом практичної цінності технології Степура називає контракт із українською гірничодобувною компанією. Ручна геодезична зйомка кар'єру тривала б до року, а Skyeton за тиждень надав ортофотоплан понад 200 квадратних кілометрів із роздільною здатністю 25 мм на піксель.

Щодо дискусії про дешеві дрони проти дорогих систем, засновник порівнює їх із яблуками та апельсинами. Дешеві апарати ефективні в межах 25–40 кілометрів, де втрати очікувані. Але війна починається за 100–200 кілометрів від фронту, і там потрібні зовсім інші можливості: більша висота, надійні канали зв'язку, сенсори вартістю в сотні тисяч доларів. Саме в цій сфері працює Raybird.

Наступний крок — водневий варіант безпілотника, який уже використовували в реальних операціях. Водень дає змогу поєднати переваги електричної тяги з тривалим польотом без обмежень акумуляторів. Але головне — це масштаб: майбутнє за флотами скоординованих систем, що працюють як єдина екосистема.

«Пройшовши шлях від пілотованих літаків до автономних систем, ми зрозуміли, що майбутнє авіації не за "літальними апаратами" як такими, а за вирішенням завдань там, де людини бути не повинно», — підсумовує Степура. Після війни, на його думку, попит на безпілотники лише зростатиме — у цивільному секторі: від спостереження за кордонами до моніторингу сільського господарства.