«Щуритися» чи «мружитися»: як правильно сказати українською, коли сонце б'є в очі

Слово «щуритися» не вигадане — українські словники його фіксують, зокрема як один із відповідників до «мружитися». Та в сучасному літературному мовленні, коли йдеться про очі, природніше звучать інші слова.

Найвлучніше — «мружитися». Воно якраз про те, як трохи прикривати очі повіками, наприклад від яскравого світла. У СУМ-20 маємо просте визначення: «мружити очі; жмуритися». І це аж ніяк не книжне слово — воно жило й живе в літературі. В Олеся Гончара читаємо: «Сонце б'є їй в очі, вона мружиться і сміється». А в Олеся Донченка: «У печі тріскотіли дрова, кіт мружився на вогонь...»

«Жмуритися» теж означає прикривати або заплющувати очі. У цього слова є й інші контексти — згадаймо хоча б дитячу гру «жмурки», де одному з гравців зав'язують очі. У словнику до «Енеїди» Котляревського «жмуритись по куткам» пояснюється саме як гра в піжмурки.

Ще один варіант — «щулитися». Воно теж може стосуватися очей, але має ширше значення: щулитися можна від холоду, страху чи болю — згинатися, горбитися. А очі при цьому щулять, звужуючи їх. Тварини ж щулять вуха, притискаючи їх до голови.

Якщо ж «щуритися» вам до вподоби, зважайте на закінчення — не «щурітса». Сучасні редактори правопису позначять це слово як помилку. А найпростіше під сонцем сказати: «Мружся!»