«Санаторій Горького. Поєдинок»: Ейдан Ґіллен проти польського піаніста в таборі НКВД

Події розгортаються після вересня 1939-го: 1 вересня до Польщі вдерлися війська Третього Рейху, а 17 вересня — радянські. Друга Річ Посполита, яку залишили напризволяще французькі та британські союзники, припинила існування. Режисер Лукаш Палковський у пролозі показує відчайдушний спротив польського війська, а далі — полон і табір для інтернованих під контролем НКВД, замаскований під показний «санаторій» у будівлі колишнього монастиря.

Головний герой — польський поручик Кароль Ґрабовський, видатний піаніст і лавреат конкурсу імені Шопена, якого грає Якуб Ґершал. У назві йдеться про його психологічне протистояння з начальником табору, майором Василем Зарубіним. Зарубін не схожий на обмеженого бюрократа: він освічений, знає кілька мов, діє через лестощі та гру на емоціях і амбіціях. Знаючи, що серед полонених є науковці, медики й митці, він хоче схилити їх до співпраці з «червоною диктатурою». Кароля він спершу просить навчити грати на піаніно свого самотнього сина Сашка.

Поступово музика стає способом опору: поляки співають народних і різдвяних пісень, а Кароль виконує польських класиків. У переважно чоловічому акторському ансамблі з'являється жінка — підпоручниця й пілотеса Яніна Левандовська (Юлія Петруха). Полонені готують втечу, а потім відмовляються від неї, щоправда, причини цього в фільмі чітко не проговорені.

Для Палковського це перший показ в українському прокаті. Він навчався в Національній кіношколі в Лодзі, але покинув навчання. За дебютну кримінальну драму «Резерват» (2007) отримав нагороду за найкращий дебют на кінофестивалі в Гдині. Байопік «Боги» (2014) про хірурга Збігнєва Релігу, який виконав першу в Польщі трансплантацію серця, приніс йому Гран-прі Кінофестивалю в Гдині та Польську кінопремію за найкращий фільм. А «Найкращий» (2017) про тріатлоніста Єжи Гурського відзначили Призом глядацьких симпатій. Тобто режисер працює з недавньою історією та реальними подіями.

Тему полону й страти польських офіцерів уже порушувала «Катинь» Анджея Вайди (2007), тож Палковський додає гостросюжетні елементи. Але спроби поєднати розважальне з трагічним не завжди працюють: щойно режисер загострює події, драматургія починає сипатися, місцями з'являється зайвий пафос, а російськомовні репліки іноземних акторів звучать не дуже переконливо.

Найцікавіше у фільмі — спостерігати за головним лиходієм. Майора НКВД Зарубіна грає ірландець Ейдан Ґіллен, відомий роллю лорда Петіра Бейліша з «Гри престолів». Людей влади він грає бездоганно, і цього разу не схибив. От тільки гідних партнерів на знімальному майданчику йому не знайшлося.