Саміт ООН заговорив про реформу Радбезу — а тим часом росіяни вбивають людей в Україні

У Нью-Йорку стартував тиждень лідерів ООН: зустрічі, пропозиції, реформи. А в Україні цієї ж ночі знову гинули люди — у Дніпрі, на Харківщині, по всіх прифронтових містах.
Поки світові лідери з'їхалися на тиждень високого рівня Генасамблеї ООН, у Росії знайшли час і для власних ініціатив: пропонують розширити склад Ради Безпеки. Ердоган напередодні виступив за скасування права вето. Готуються останні штрихи до зустрічі Трампа та Сі. Звична дипломатична метушня.
Тим часом в Україні рахують убитих. Минулого тижня на Харківщині росіяни вбили сімox людей, понад 70 дістали поранень або постраждали. У ніч проти 21 вересня п'ять дронів били по Лозовій — загинула жінка. У Лозівській громаді вбили багатодітну матір, її 13-річний син отримав 60% опіків тіла. Ізюм, Золочів, Чугуївський район — під безперервними бомбардуваннями.
Цієї ночі чотири людини загинули в Дніпрі, ще шестеро поранені. Одесу кошмарять постійно. Під регулярними атаками Суми, Запоріжжя, Херсон. Про Олешки останнім часом говорять багато — там гуманітарна катастрофа. На окупованих територіях росіяни, які нібито «звільняли» й «захищали» людей, тепер просто добивають їх.
Не слабшають і удари по залізниці. Інциденти з поїздами висвітлюються, тож повторюватися не буду. Залізничники роблять максимум, але факт залишається фактом: залізниця стала малопередбачуваним транспортом — не лише для електричок у прифронтових регіонах, а й для всіх поїздів. Колись дорога з Харкова до Києва була непомітною за зусиллями та комфортною: п'ять годин — і ти в столиці. Нині це лотерея. Щоправда, комунікація залізничників загалом є — просто до поїздок треба готуватися ретельніше.
Окрема тема — удари по російських НПЗ. Реагуючи на наполегливі прохання Трампа, Україна тримає високу інтенсивність атак. 20 вересня гарно горів НПЗ у Москві. За три дні до того били по Ярославському НПЗ — уже дев'ята атака за рік. 6 вересня неабияк дісталося заводу в Рязані. Ці підприємства обслуговують столичний регіон, де живе 22 мільйони людей: паливний мандраж у Москві та області наростатиме, а це вдарить і по інших регіонах, звідки тягнули пальне. Днями задимів Куйбишевський НПЗ у Самарі, щось було й в Уфі — а Самара з трьома заводами та Уфа з трьома заводами це наріжні камені російської нафтопереробки.
Попереду в дорогих росіян наступний рівень пригод — зимове пальне. За місяць тема стане дуже актуальною. Тож аргументи до дискусії про деескалацію напередодні зими є. Досвід 20 вересня показав: за три дні Україна може накопичити стільки засобів ураження, з якими не впорається найпотужніший район ППО у світі. Грубо кажучи, раз на три дні — десять разів на місяць — якийсь регіональний центр Росії можна винести в лахміття. Нюанс у тому, що страждання цивільних у Росії не є для України самоціллю — тому росіяни бояться українських дронів значно менше, ніж власної ППО. Та людожерський підхід Кремля неминуче призведе до дзеркальних наслідків. Теоретично, якщо Кремль виявиться не готовим до деескалації, близько 20–25 регіонів центральної Росії здригнуться ще до 2027 року.
Читайте також
Ще в розділі «Світ»
- Тайфун «Духуан» забрав життя щонайменше семи людей у Японії
- Понад 600 запитів за дев'ять місяців: чиновника з Амстердама підозрюють у причетності до вибухів і викрадень
- Сенатор-республіканець просить викликати Трампа-молодшого через російського олігарха
- З печерного села Лянцзяхе до Вашингтона: шлях Сі Цзіньпіна
- У Якутії зайнялася Нерюнгринська ГРЕС: вогонь пошкодив обладнання






