Росія не готується воювати з Європою, але хоче, щоб Захід цього боявся
Москва не збирається нападати на Європу, але вперто переконує Захід у зворотному. І це не парадокс, а продумана тактика.
Таку думку в колонці для The Atlantic висловив журналіст Ендрю Ривкін, який із Нью-Йорка пише про глобальний вплив Росії. За його словами, кремлівські пропагандисти роками лякають бомбардуваннями європейських столиць, тоді як російські дипломати запевняють, що до війни ніхто не готується. А між цими заявами європейські спецслужби фіксують сотні диверсій, пов'язаних із Росією: від кібератак і підпалів до пошкодження підводних кабелів.
Американська розвідка припускає, що російський напад на одну з країн НАТО міг би статися в проміжку від цієї осені до 2029 року. Втім, існує й інший варіант розвитку подій: Москва й далі обмежуватиметься диверсіями та залякуванням. І саме такого формату гібридної кампанії їй може цілком вистачати — а паніка навколо можливого прямого удару по союзниках України є її складовою.
Для Москви це літо склалося невдало. Значного просування на полі бою Росія не мала, натомість зазнала збитків від тисяч українських далекобійних дронів, що спричинили дефіцит пального в країні. Тож активність перенесли в інші куточки Європи: минулого місяця палали заводи з виробництва боєприпасів в Італії, Болгарії та Естонії, а поблизу німецької електростанції та в аеропорту Лейпцига знаходили безпілотники з вибухівкою — ймовірно, вони мали знищити українські вантажні літаки.
Сьогодні саме Європа дає Києву левову частку фінансової допомоги. Вона ж стала для України безпечним майданчиком для виробництва зброї — нею займаються в Німеччині, Великій Британії, Нідерландах, Норвегії, Швеції, Франції, Румунії та Іспанії.
Ознак підготовки до силового сценарію Росія не показує, наголошує автор. Натомість вона веде гібридну війну, якій протистоять європейські спецслужби. Навіть провалені операції можуть працювати на залякування: Москва демонструє, що бачить Захід і вміє залазити в його системи.
Ривкін звертає увагу, що Путін брався за великі війни лише там, де розраховував перемогти. Напад на країни Балтії був би куди ризикованішим: укріплені кордони, регулярні навчання, 5% ВВП на оборону і тисячі військових НАТО на території. У разі атаки Росія вплуталася б у війну з кількома європейськими державами, не припиняючи війни в Україні.
Зупинити постачання зброї, грошей і розвідданих з Європи гібридна війна не змогла. Але Кремль не припиняє кампанію залякування, сіючи на Заході відчуття близької повномасштабної війни. «Використовуючи недорогі засоби, одноразових виконавців і постійний потік тривожних витоків інформації, Кремль домігся того, що мільйони жителів Заходу готуються до можливості повномасштабної війни Росії проти Європи. Незалежно від того, чи ймовірна ця війна, Путін вимагатиме поступок в обмін на її припинення», — йдеться у публікації.
