РФ у 2,5 раза наростила експорт дизелю до Центральної Азії

Йдеться про понад 370 тисяч тонн дизпального, які Росія відвантажила до Казахстану, Киргизстану, Монголії та Таджикистану. Ці країни під російські експортні обмеження не підпадають, адже більшість із них має з Росією двосторонні угоди про постачання нафтопродуктів.

Найбільше зросли поставки до Киргизстану — у 16,4 раза, до 72 тисяч тонн. До Таджикистану Росія відправила 56 тисяч тонн, що у 3,5 раза більше, ніж у липні. До Монголії обсяги додали 73,4% і сягнули 215 тисяч тонн. А до Казахстану в серпні пішли 28 тисяч тонн, тоді як місяцем раніше постачань туди не було взагалі.

Причиною такого розвороту став надлишок палива всередині країни. Експорт дизелю з РФ заборонили з 8 липня, а потім продовжили до 30 вересня — через дефіцит пального на внутрішньому ринку, спричинений зупинкою низки НПЗ після атак українських безпілотників. Та коли заводи почали відновлюватися, виробництво пішло вгору: за оцінками галузевих джерел, уже в другій половині липня воно перевищувало внутрішні потреби орієнтовно на 10–15% і становило близько 170 тисяч тонн на добу.

Спершу надлишки збирали в резервуарних парках, спустошених під час паливної кризи. Утім, уже в серпні сховищ забракло, і виробникам довелося шукати, куди збувати продукт. Показово, що постачання дизпального на внутрішній ринок РФ у серпні зменшилися до 4,7 мільйона тонн із 5 мільйонів тонн у липні, тоді як експорт зріс.

Загалом за січень–серпень 2026 року Росія поставила до країн Центральної Азії та Афганістану 2,5 мільйона тонн дизелю — на 3,8% менше, ніж за той самий період 2025-го. Головним покупцем залишається Монголія: на неї припадає близько половини всього обсягу.

Тим часом російський уряд планує продовжити заборону на експорт дизпального для виробників ще на місяць — до кінця жовтня. Через це світові постачання дизелю скорочуються, і постійним покупцям, як-от Бразилія та Туреччина, доводиться конкурувати за американські вантажі з європейськими країнами та іншими імпортерами.