Рекордний дефіцит торгівлі: як Україна може врятувати експорт

За сім місяців 2026 року Україна купила за кордоном товарів на 58,1 мільярда доларів, а продала лише на 24,1 мільярда. Тобто на кожен зароблений долар припадає 2,4 долара витрат. Це майже на 50% гірше, ніж торік: тоді дефіцит становив 22,7 мільярда, тепер — 34 мільярди доларів.

Ситуацію ускладнює війна. Через удари по портах Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через Чорне море. За оцінкою НБУ, до кінця року це може коштувати 2,5 мільярда доларів валютної виручки.

Якщо липневі темпи збережуться, річний дефіцит може перевищити 62 мільярди доларів. Експерти наголошують: економічна політика має працювати на збільшення експорту, а не на його адміністративне скорочення.

Один із прикладів — нульова квота на експорт брухту, яку уряд запровадив із 1 січня 2026 року, пояснюючи це потребами металургів. Але внутрішнє споживання брухту не зросло: виробництво сталі скоротилося на 6%, а споживання — на 7,6%. Натомість торік Україна заробила на експорті брухту близько 131,9 мільйона доларів.

«Брухт не виникає нізвідки. Його потрібно зібрати, відсортувати, переробити, перевезти — а все це робить бізнес, який повинен мати економічний стимул працювати», — пояснює директор з розвитку бізнесу ТОВ «Міртен» Микола Климович.

На його думку, варто переглянути й інші обмеження — на експорт олійних культур тощо. Навіть часткова лібералізація може дати додатково до мільярда доларів на рік. «Не повинно бути вибору між двома крайнощами — або все заборонити, або відкрити кордон без жодних запобіжників. Можна створити модель, за якої внутрішня металургія матиме гарантований доступ до необхідної їй сировини, а надлишок брухту працюватиме на економіку», — підсумував він.