«Без цукру»: що насправді ховається за модним маркуванням

Перехід на здорове харчування часто починається з полиці з продуктами, на яких красується напис «без цукру». Однак, як зазначає терапевтка, PhD Тетяна Антофійчук, таке маркування не дає дозволу їсти без обмежень.

В Україні законодавчо закріплені лише три терміни: «з низьким вмістом цукру» (до 2,5 г на 100 мл рідини або 5 г на 100 г продукту), «не містить цукру» (менше 0,5 г на 100 г/мл) та «без додавання цукру» (цукор не додавали, але він може бути природного походження). А от популярний напис «zero» у законодавстві не визначений, тому покладатися на нього не варто.

«Головне, що я кажу пацієнтам: лише відсутність цукру не означає відсутність калорій. І точно не означає, що продукт корисний», — пояснює лікарка. Такі продукти можуть містити насичені жири, надлишок солі, барвники та підсолоджувачі.

Для кожного підсолоджувача існує допустима добова доза. Наприклад, аспартам, який ВООЗ у 2023 році віднесла до групи «можливо канцерогенних», безпечний у дозі до 40 мг на кілограм маси тіла. Щоб перевищити норму, людині вагою 70 кг довелося б випити 9–14 банок напою з цим замінником. Сукралоза та ацесульфам К мають допустиму дозу 15 мг/кг, стевія — 4 мг/кг. Для еритролу межа становить 500 мг/кг на добу, а от для поліолів (сорбітолу, ксиліту, мальтиту) конкретної межі не встановлено, хоча у великих кількостях вони можуть спричинити здуття та діарею.

Особливо обережними варто бути з «діабетичними» солодощами. «Це один із найбільших маркетингових обманів, з яким я стикаюся в роботі постійно. Більшість таких батончиків і печива містять мальтитол, глікемічний індекс якого 35–52. Він теж підвищує рівень цукру в крові, просто повільніше», — застерігає Антофійчук. За калорійністю вони майже не поступаються звичайним солодощам.

Експертка радить поступово знижувати звикання до солодкого смаку, обирати мінімально оброблені продукти та завжди читати склад на звороті упаковки, а не вірити маркетинговим написам на лицьовій стороні.