Скільки доведеться віддати державі за продаж землі: розбір ситуацій

Хто саме сплачує ПДФО та військовий збір, залежить від кількох речей: скільки років земля у власності, як її отримали, яка це за рахунком угода за рік і яка площа ділянки. Про це розповіли фахівці Юридично-землевпорядної компанії «Земельний фонд України».

Правила прописані у статті 172 Податкового кодексу. Податки рахують від оціночної вартості ділянки, і вона не може бути меншою за ринкову ціну. Щоб було зрозуміліше, фахівці беруть приклад: земля вартістю 100 тисяч гривень.

Найпростіший сценарій — ділянка у власності понад три роки і продається вперше за рік. Тоді ні ПДФО, ні військовий збір платити не треба. Для сільгоспземлі, отриманої через безоплатну приватизацію, строк довший — щонайменше 10 років. А от для успадкованої землі вимога про три роки взагалі не діє: якщо це перший продаж за рік і площа в межах норми безоплатної передачі за статтею 121 Земельного кодексу, ставки нульові.

Інша річ, коли угода за рік не перша. За другої та наступних продажів успадкованої ділянки в межах нормативу доведеться віддати 5% ПДФО і 5% військового збору — у прикладі це по 5 тисяч гривень. Якщо ж це третій чи подальший продаж придбаної землі, навантаження зростає: 18% ПДФО (18 тисяч) плюс 5% збору (5 тисяч).

Те саме стосується ділянок, які у власності менше трьох років, а для приватизованої сільгоспземлі — менше десяти: 18% ПДФО і 5% військового збору. Для успадкованої землі ця вимога не працює — ставка ПДФО може бути 0% або 5% залежно від того, яка це за рахунок угода.

Нерезиденти платять за окремими правилами: 18% ПДФО незалежно від строку володіння плюс 5% військового збору. Ділянки, більші за норматив площі, теж мають свою логіку: перший продаж за рік — по 5% ПДФО і збору, наступні продажі успадкованого — так само, а от придбаного — вже 18% і 5%.

За замовчуванням податки лягають на продавця, але сторони можуть домовитися інакше — скажімо, поділити витрати навпіл. Окремо при нотаріальному посвідченні договору сплачують держмито — 1% від вартості ділянки. Щоправда, для угод між близькими родичами — подружжям, батьками й дітьми, бабусями, дідусями, братами, сестрами чи онуками — його не стягують.